Ільбеков Микола Пилипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільбеков Микола Пилипович

ІЛЬБЕ́КОВ Микола Пилипович (Ильбеков Николай Филиппович; псевд. – Илпек Микулайĕ; 19. 05(01. 06). 1915, с. Трьохізб-Шемурша, нині Чувашія, РФ – 12. 04. 1981, м. Чебоксари, Чувашія) – чуваський письменник, перекладач. Нар. письменник Чувас. АРСР (1970). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Батирев. пед. уч-ще (1931), навч. у Чувас. пед. ін-ті (Чебоксари, 1932–34). Учителював, працював у Ком-ті радіоінформації Чувас. АРСР, ст. ред. Чувас. книжк. вид-ва, відп. секр. правління СП Чувашії. Автор зб. «Эпир – совет салтакĕсем» («Ми – радянські солдати», 1950), «Сурпан» («Сурбан», 1964), роману «Тимĕр» («Тімер», 1971), повісті «Вăрçăпа çĕнтерÿ» («Війна і перемога», 1973). Роман «Хура çăкăр» («Чорний хліб», у 2-х кн., 1957–61) – про життя села й події 1905–07. Героїзм у роки 2-ї світ. війни зобразив у оповіданні «Днепр урлă» («Через Дніпро») та повісті «Карпатра» («У Карпатах»; опубл. у зб. «Оповідання про війну», 1985). Писав також для дітей: зб. віршів та оповідань «Куçукпа чĕрĕп» («Костя і їжачок», 1948), «Кăмпара» («По гриби», 1960). Переклав чувас. мовою окремі твори М. Гоголя, І. Франка (зб. «Калавсем» / «Оповідання», 1955), М. Коцюбинського (повість «Ялти шухăшсенчен» / «Fata morgana», 1950), О. Ільченка (оповідання «Мария çарран» / «Марія іде босоніж», 1954), П. Панча та ін. 1974 відвідав Україну, зокрема Київ та м. Остер (Козелец. р-н Черніг. обл.). Укр. мовою оповідання І. «В пошуках правди» переклала Л. Кураколова.

Літ.: Сироткін М. Про чуваську прозу // Оповідання чувас. письменників. К., 1964; Зотов И. А. Мигулай Ильбек: Критико-биогр. очерк. Чебоксары, 1984; Афанасьев П. Писатели Чувашии. Чебоксары, 2006.

П. М. Чичканов , В. М. Алексєєв

Стаття оновлена: 2011