Ільїн Борис Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільїн Борис Федорович

ІЛЬЇ́Н Борис Федорович (Ильин Борис Фёдорович; 08(21). 04. 1901, м. Саратов, нині РФ – 30. 09. 1979, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – російський актор. Нар. арт. СРСР (1956). Закін. реал. уч-ще, навч. у театр. школі М. Велізарій (1919–20), згодом – у Вищих театр. майстернях (усі – Саратов). 1921–25 – актор Саратов. драм. театру. Згодом виступав у театрах Сталінграда (нині Волгоград, РФ), Одеси (1926–29), Куйбишева (нині Самара, 1929–30), Баку (1930–35), Кірова (РФ), Харкова (1935–36). Від 1936 – актор Свердлов. театру драми. І. створив низку образів сучас. героїв, цілеспрямов. і рішучих людей, актив. творців історії. Значним гуманізмом відзначені його роботи у рос. класиці.

Ролі: Платон Кречет, Огнєв, Ромодан («Платон Кречет», «Фронт», «Крила» О. Корнійчука), Мотильков («Слава» В. Гусєва), Муравйов («Переможці» Б. Чирскова), Войницький («Дядя Ваня» А. Чехова), Протасов («Живий труп» за Л. Толстим), Шадрін, Забєлін («Людина з рушницею», «Кремлівські куранти» М. Погодіна), Пеклеванов («Бронепоїзд 14-69» Вс. Іванова), Годун («Розлом» Б. Лавреньова), Глоба («Російські люди» К. Симонова), Лаврецький («Дворянське гніздо» за І. Тургенєвим), Сірано де Бержерак (однойм. п’єса Е. Ростана).

Літ.: Фельдман Я. Взыскательный художник // Театр. 1950. № 3; Глебова И. Советский характер // ТЖ. 1959. № 8; Некролог // Веч. Свердловск. 1979, 2 окт.

Н. В. Попович-Кузнецова

Стаття оновлена: 2011