Ільїн Володимир Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільїн Володимир Миколайович

ІЛЬЇ́Н Володимир Миколайович (16(28). 08. 1891, маєток Владівка Радомишл. пов. Київ. губ., нині село Малин. р-ну Житомир. обл. – 23. 10. 1974, Париж) – філософ, богослов. Д-р богослов’я. Закін. у Києві природн. (1913), істор.-філол. (1917) відділ. Ун-ту св. Володимира (до 1919 працював у ньому приват-доц.) та консерваторію, Берлін. ун-т (1925). Читав лекції у Стамбулі, Берліні, Празі. У Парижі: від 1925 – проф. Рос. муз. академії; лектор Свято-Сергієв. богослов. ін-ту. Чл. Рос. студент. християн. руху. Автор богослов.-філос. пр. «Общая морфология» (у рукописі), дослідж. з історії філософії, музикознавства, літературознавства.

Пр.: Преподобный Серафим Саровский. Париж, 1925; 1991; Москва, 1991; Сергиев Посад, 1995; Запечатанный гроб – Пасха Нетления. Париж, 1926; 1991; Сергиев Посад, 1995; Клин, 2001; Всенощное бдение. Париж, 1927; Загадка жизни и происхождение живых существ. Париж, 1929; Шесть дней творения. Париж, 1930; 1991; Арфа Царя Давида в русской поэзии. Брюссель, 1960; Арфа Давида. Религиозно-философские мотивы русской литературы. Т. 1. Проза. Брюссель, 1960; Сан-Франциско, 1980; Религия революции и гибель культуры. Париж, 1987; Москва, 1994; Эссе о русской культуре. С.-Петербург, 1997; Миросозерцание графа Льва Николаевича Толстого. С.-Петербург, 2000.

Літ.: Зернов Н. Русское религиозное возрождение XX века. Париж, 1991.

С. І. Очеретянко

Стаття оновлена: 2011