Ільїн Семен Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Ільїн Семен Іванович

ІЛЬЇ́Н Семен Іванович (04(16). 02. 1888, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ – 07. 04. 1972, Одеса) – співак (бас), педагог. Дід С. Ільїна. Засл. арт. Респ. (1932). Закін. Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1915; кл. О. Глазунова). Соліст Муз. Шереметьєв. т-ва (Петроград, 1911–15), Одес. (1915–24, 1927–55), Свердлов. (нині Єкатеринбург, 1924–25), Тифліс. (нині Тбілісі, 1925–26), Київ. (1926–27) театрів опери та балету. Від 1957 – доц. Одес. консерваторії. Автор спогадів (неопубл.).

Партії: Захар Беркут («Золотий обруч» Б. Лятошинського), Берсенєв («Розлом» В. Фемеліді), Сатана («Яблуневий полон» О. Чишка; усі – 1-е виконання), Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Кочубей («Мазепа» П. Чайковського), Руслан, Фарлаф («Руслан і Людмила» М. Глінки), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Сен-Брі, Марсель («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера).

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
Н. В. Попович-Кузнецова . Ільїн Семен Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13142 (дата звернення: 09.03.2021).