Ільїнков Дмитро Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільїнков Дмитро Володимирович

ІЛЬЇНКО́В Дмитро Володимирович (03. 02. 1927, смт Краснопольє Могильов. обл., Білорусь) – промисловець. Канд. тех. н. (1977). Премія РМ СРСР (1975). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1976). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. ін-т кольор. металів і золота (1958). Працював 1949–88 на Дніпров. алюмінієвому з-ді (Запоріжжя): 1966–72 – гол. інж., 1972–88 – дир. Водночас 1974–86 – голова ради директорів підпр-в Запоріжжя. 1990–2000 – тех. дир. Запоріз. філії Моск. бюро інформ. технологій; 1989–90 – ст. н. с., від 2000 – заст. гол. інж. проектів НДПІ титану (Запоріжжя). Під його кер-вом вперше в алюмінієвій пром-сті СРСР побудовано сухе газоочищення за електролізерами з самовипалювал. анодами. Брав участь у написанні кн. «За образцово-показательное предприятие» (1969), «Механизация трудоемких процессов» (1976), «Рожденный Днепрогэсом» (1983), «Крылатый металл Запорожья» (1993; усі – Дніпропетровськ), «ЗАлК: Серебристые крылья успеха» (Запоріжжя), автор кн. «Встреча с прошлым» (Дніпропетровськ; обидві – 2007).

А. І. Голдобін

Стаття оновлена: 2011