Ільїнський Ігор Володимирович
ІЛЬЇ́НСЬКИЙ Ігор Володимирович (Ильинский Игорь Владимирович; 11(24). 07. 1901, Москва — 13. 01. 1987, там само) — російський актор, режисер. Народний артист СРСР (1949). Сталін. (1941, 1942, 1951) та Ленін. (1980) премії. Герой Соц. Праці (1974). Державні нагороди СРСР. Навч. в студії Ф. Комісаржевського в Москві (1917). Від 1918 працював у театрах Москви: 1923–35 (з перервами) — Держ. театрі ім. В. Мейєрхольда, 1938–70 (з перервою) — Малому театрі. Дебютував у кіно 1924 роллю детектива Кравцова у фільмі «Аеліта» (реж. Я. Протазанов, «Межрабпом-Русь»). Найбільше вдавалися ролі комедій. та сатир. планів. Створюючи образ комедій. героя періоду німого кіно, влучно застосовував прийоми буфонади й ексцентрики. Для виконав. манери І. характерні пантоміма, вигадливі трюки й багата міміка. Використовуючи виражал. засоби ґротеску і памфлету, втілив узагальнені, гіперболізовано-загострені і, водночас, реалістично точні характери бездушних рад. бюрократів Бивалова («Волга-Волга», 1938, реж. Г. Александров) та Огурцова («Карнавальна ніч», 1956, реж. Е. Рязанов; приз 1-го Вкф за кращу роль, Ленінград, нині С.-Петербург, 1964; обидва — «Мосфільм»). Як реж. зняв у співавт. фільми: «Якось улітку» (1936, «Українфільм»), «Старий знайомий» (1969, «Мосфільм»), «Ці різні, різні, різні обличчя» (1971, творче обʼєдн. «Екран»). Схильність І. до лірики, драматизму, передачі глибоких люд. почуттів знайшла втілення в його концерт. діяльності від поч. 1920-х рр.; особливо яскраво ці якості виявилися у сценіч. прочитанні повісті «Старосвітські поміщики» М. Гоголя. Написав автобіогр. кн. «Со зрителем наедине» (1964), «Сам о себе» (1984, 4-е изд.; обидві — Москва). Творчості І. присвяч. фільм «Зустрічі з Ігорем Ільїнським» (1966, реж. І. Гурін, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Часник («В степах України» О. Корнійчука), Шибаєв («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Расплюєв («Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна), Щасливцев, Тихон, Шмага, Мурзавецький («Ліс», «Гроза», «Без вини винні», «Вовки та вівці» О. Островського), Загорецький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова); у кіно — Петя Петелькін («Закрійник з Торжка», 1925), Злодій Тапіока («Процес про три мільйони», 1926; обидва — реж. Я. Протазанов), Клерк Гопкінс («Міс Менд», 1926; усі — «Межрабпом-Русь»), Кутузов («Гусарська балада», 1962, «Мосфільм»; обидва — реж. Е. Рязанов).
- Основні вистави
- «Ярмарок марнославства» за В. Теккереєм (1958), «Ревізор» М. Гоголя (1966, також роль Городничого), «Вишневий сад» А. Чехова (1982, також роль Фірса), «Людина, яка сміється» за В. Гюґо (1986, співавт.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
