Ільїнський Ігор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільїнський Ігор Володимирович

ІЛЬЇ́НСЬКИЙ Ігор Володимирович (Ильинский Игорь Владимирович; 11(24). 07. 1901, Москва – 13. 01. 1987, там само) – російський актор, режисер. Нар. арт. СРСР (1949). Сталін. (1941, 1942, 1951) та Ленін. (1980) премії. Герой Соц. Праці (1974). Держ. нагороди СРСР. Навч. в студії Ф. Комісаржевського в Москві (1917). Від 1918 працював у театрах Москви: 1923–35 (з перервами) – Держ. театрі ім. В. Мейєрхольда, 1938–70 (з перервою) – Малому театрі. Дебютував у кіно 1924 роллю детектива Кравцова у фільмі «Аеліта» (реж. Я. Протазанов, «Межрабпом-Русь»). Найбільше вдавалися ролі комедій. та сатир. планів. Створюючи образ комедій. героя періоду німого кіно, влучно застосовував прийоми буфонади й ексцентрики. Для виконав. манери І. характерні пантоміма, вигадливі трюки й багата міміка. Використовуючи виражал. засоби ґротеску і памфлету, втілив узагальнені, гіперболізовано-загострені і, водночас, реалістично точні характери бездушних рад. бюрократів Бивалова («Волга-Волга», 1938, реж. Г. Александров) та Огурцова («Карнавальна ніч», 1956, реж. Е. Рязанов; приз 1-го Вкф за кращу роль, Ленінград, нині С.-Петербург, 1964; обидва – «Мосфільм»). Як реж. зняв у співавт. фільми: «Якось улітку» (1936, «Українфільм»), «Старий знайомий» (1969, «Мосфільм»), «Ці різні, різні, різні обличчя» (1971, творче об’єдн. «Екран»). Схильність І. до лірики, драматизму, передачі глибоких люд. почуттів знайшла втілення в його концерт. діяльності від поч. 1920-х рр.; особливо яскраво ці якості виявилися у сценіч. прочитанні повісті «Старосвітські поміщики» М. Гоголя. Написав автобіогр. кн. «Со зрителем наедине» (1964), «Сам о себе» (1984, 4-е изд.; обидві – Москва). Творчості І. присвяч. фільм «Зустрічі з Ігорем Ільїнським» (1966, реж. І. Гурін, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького).

Ролі: Часник («В степах України» О. Корнійчука), Шибаєв («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Расплюєв («Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна), Щасливцев, Тихон, Шмага, Мурзавецький («Ліс», «Гроза», «Без вини винні», «Вовки та вівці» О. Островського), Загорецький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова); у кіно – Петя Петелькін («Закрійник з Торжка», 1925), Злодій Тапіока («Процес про три мільйони», 1926; обидва – реж. Я. Протазанов), Клерк Гопкінс («Міс Менд», 1926; усі – «Межрабпом-Русь»), Кутузов («Гусарська балада», 1962, «Мосфільм»; обидва – реж. Е. Рязанов).

Вистави: «Ярмарок марнославства» за В. Теккереєм (1958), «Ревізор» М. Гоголя (1966, також роль Городничого), «Вишневий сад» А. Чехова (1982, також роль Фірса), «Людина, яка сміється» за В. Гюґо (1986, співавт.).

Літ.: Шершеневич В. Игорь Ильинский. 1927; Юткевич С. Игорь Ильинский. 1929; Кладо Н. Н. Игорь Ильинский. 1939; Хайченко Г. А. И. Ильинский. 1962; Комики мирового экрана. 1966; Владимирова З. И. Ильинский. 1967; И. Ильинский. 1982; Еремеева Т. А. И. Ильинскому – артисту и человеку… 2001 (усі – Москва).

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2011