Ільків Андрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільків Андрій

І́ЛЬКІВ Андрій (07. 12. 1906, с. Чернів, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. – 25. 03. 2006, Торонто) – актор. Від 1924 працював в укр. пересув. театрах, зокрема під кер-вом І. Когутяка, М. Комаровського, М. Садовського, П. Карабіневича, співав у хорі під кер-вом Д. Котка. Від 1939 – в Укр. драм. театрі ім. І. Франка у Тернополі, 1942–44 – Укр. окруж. театрі у Коломиї (нині Івано-Фр. обл.). Під час 2-ї світ. війни емігрував, перебував у Німеччині, Великій Британії, Австрії, Канаді. Під час еміграції в Німеччині виступав у трупі «Камерна сцена» під кер-вом В. Шашаровського (Баварія). Працював співаком у хорі «Трембіта» (Відень), актором Укр. театру під кер-вом Г. Ярошкевича, від 1953 – в Укр. драм. ансамблі «Заграва» (обидва – Торонто). Знявся у стрічці «Чорноморці» (Канада, 1952). У 1988 зіграв Андрія Первозванного під час святкування 1000-ліття хрещення Русі. Чл. Об’єдн. митців укр. сцени. Автор книги спогадів та низки статей у періодиці на театр. та культурол. теми.

Ролі: Петро («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Остап, Хорунжий («Тарас Бульба», «Вій» за М. Гоголем), Дранко («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Скоропадський («Мотря» за Б. Лепким), Пастор Мендерс («Привиди» Г. Ібсена), Єпископ Кошон («Жанна д’Арк» Ж. Ануя), Сомко («Тріумф прокурора Дальського» К. Гупала), Дід-мельник («Казка старого млина» С. Черкасенка).

Літ.: Климовський Я. Андрій Ільків – актор // Гомін України. 1991, 5 черв.; Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мист-ва 1915–1991. Т 2. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992.

М. В. Савчук

Стаття оновлена: 2011