Ількун Григорій Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Ількун Григорій Михайлович

ІЛЬКУ́Н Григорій Михайлович (06. 07. 1922, с. Сутиски, нині смт Тиврів. р-ну Вінн. обл. – 09. 01. 1992, Київ) – фізіолог рослин. Д-р біол. н. (1968). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1980). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Київ. лісогосп. ін-т (1950). Працював в Укр. НДІ ліс. госп-ва і агролісомеліорації (Харків); від 1957 – у Центр. респ. ботан. саду АН УРСР: вчений секр. (1959–61), зав. відділу екології та стійкості рослин (1973–84); наук. консультант Ін-ту ботаніки АНУ (1984–92; обидва – Київ). Вивчав механізм дії токсич. речовин на рослини; запропонував методи визначення їхньої газопоглинал. та пилоосаджувал. здатності, вирощування зелених насаджень, здатних ефективно очищати повітря.

Пр.: Енергетичний баланс рослин. 1967; Газоустойчивость растений. 1971; Загрязнители атмосферы и растения. 1978 (усі – Київ).

Н. В. Чувікіна

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
Н. В. Чувікіна . Ількун Григорій Михайлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13172 (дата звернення: 17.04.2021)