Ільницька Луїза Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільницька Луїза Іванівна

ІЛЬНИ́ЦЬКА Луїза Іванівна (01. 10. 1939, с. Печеськи Ружичнян. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл.) – бібліографознавець, книгознавець. Дружина М. Ільницького, мати М. Комариці. Дійс. чл. НТШ (1992). Закін. Львів. ун-т (1961). Учителювала; працювала у Львові: у вид-ві «Каменяр» (1964–65); літ. ред. ж. «Физ.-хим. механика материалов» (1966–67); від 1970 – у ЛНБ НАНУ: від 1988 – зав. відділ. наук. бібліографії. Від 1991 – кер. видав. проекту «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині з додатком книг української еміграції, 1914–39 рр.». Авторка бібліогр. дослідж. про Марка Вовчка, В. Стефаника, Р. Іваничука, Р. Федоріва, М. Ільницького, М. Гуменюка; кн. «“Русалка Днѣстровая” (1837) у бібліотеках і музеях світу» (Л., 2007); низки статей з питань нац. бібліографії. Цінну інформацію містять її наук. розвідки про міжслов’ян. зв’язки діячів «Рус. трійці», значення М. Грушевського для становлення українознав. бібліографії, україніку НТШ як джерело нац. бібліографії. Упорядкувала зб. наук. пр. «Біля джерел української радянської бібліографії» (1991) М. Гуменюка, «Іван Омелянович Левицький» (2002); уклала бібліогр. покажчики «“Руська трійця”: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький» (1993), «Репертуар української книги, 1798–1916 рр.: Мат. до бібліографії» (1995–2005, т. 1–9; усі – Львів).

Літ.: Вальо М. Ільницька Луїза Іванівна // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 6; Луїза Ільницька: Біобібліогр. покажч. Л., 2009.

М. А. Вальо

Стаття оновлена: 2011