Ільницький Володимир Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ільницький Володимир Данилович

ІЛЬНИ́ЦЬКИЙ Володимир Данилович (23. 08. 1887, м-ко Гусятин, нині смт Терноп. обл. – 12. 05. 1942, ?) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Батько С. Ільницького. Д-р права (1917). Закін. г-зію у м. Бережани (нині Терноп. обл., 1906), відтоді навч. у Львів., згодом – у Віден. ун-тах. Від 1910 – пом. адвоката в м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.), від 1913 – у м. Дрогобич (нині Львів. обл.), де 1917 відкрив власну адвокат. канцелярію. Брав участь у встановленні в місті укр. влади у листопаді 1918. Очолював повіт. філію «Рідної школи», госп. т-во «Підйом». До 1930 був заст. бургомістра Дрогобича. Від липня 1925 – чл. ЦК УНДО. 1935 через незгоду з політикою «нормалізації» вийшов з партії і став одним із засн. й лідерів Фронту нац. єдності. Восени 1939 заарешт. органами НКВС за звинуваченням у антирад. діяльності. 10 травня 1940 Дрогоб. обл. суд виправдав І., однак він не був звільнений. Згодом рішенням Особл. наради при НКВС СРСР ув’язнений на 10 р. Перебував у таборі в м. Старобєльськ (РФ). Помер у тюрем. вагоні під час перевезення в ін. табір. Реабіліт. 1970.

Літ.: Ільницький С. Про батька // Дрогобиччина – земля Івана Франка: Зб. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1973; Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2011