Ільницький-Занкович Іван
Визначення і загальна характеристика
ІЛЬНИ́ЦЬКИЙ-ЗАНКО́ВИЧ Іван (1893, с. Ільник, нині Турків. р-ну Львів. обл. — кін. 1960-х рр.) — військовик, мовознавець. Учасник воєн. дій 1917–21. Поручник УГА. 1921–22 — чл. термінол. комісії у таборі для інтернов. формувань УГА в м. Йозефов (Чехо-Словаччина). У 1930-х рр. друкував статті з питань військ. лексикографії. Уклав двотомні «Німецький та український військовий словник» (бл. 40 тис. слів), «Німецький та український летунський словник» (бл. 20 тис. слів; обидва — Берлін, 1939), які потрапили у нім. список заборон. літ-ри; а також підручник «Вчімся військового словництва» (Краків, 1941). Підготував до друку перекладні словники військ. лексики з чес. і польс. мов (не опубл.). Доля архіву невідома, осн. частину знищено під час бомбардування будинку Укр. наук. інституту в Берліні, де І.-З. був співробітником. Опрацював військ. лексику для «Українсько-німецького словника» З. Кузелі та Я.-Б. Рудницького (Ляйпциґ, 1943).