Ілювій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ілювій

ІЛЮ́ВІЙ (від лат. illuvies – повінь, мул) – речовина вертикальної внутрішньоґрунтової міграції, спричиненої дією метеорних вод. Поняття «І.» запроваджене Г. Висоцьким. Вимивається (вилуговується) з верх. частин ґрунт. профілю (гумусового й елювіал. горизонтів) і відкладається у нижній частині – ілювіал. горизонті. Перенесення (ілювіація) відбувається у вигляді зависів, колоїд. розчинів (глинисті частинки та органічна речовина, гумус) та істин. розчинів (розчинні солі). Залежно від речовини, що переважає, серед ілювіал.-акумулятив. процесів розрізняють глинисто-ілювіал., гумусо-ілювіал., залізисто-ілювіал. та ін. Рухомість ілювіал. мулу знач. мірою залежить від характеру реакції ґрунт. розчинів (лужної або кислої). Вона є найбільшою саме у кислому середовищі, коли пептизов. мул рухається донизу крупними капілярами, порами, тріщинами, ходами коренів до повного їх насичення в ілювіал. горизонті. В Україні (Карпати, Полісся, Лісостеп) ілювіал. процеси часто відбуваються в різних генетич. типах ґрунтів: дерново-підзолистих; дерново-підзолистих автоморф. і глеюватих; дерново-підзолистих на лесовид. відкладах; сірих та ясно-сірих лісових; буроземно-підзолистих поверхнево оглеєних; чорнозем. серед., глибоких; лучних; коркових; солонцях та ін.

Літ.: Баул С., Хоул Ф., Мак-Крекен Р. Генезис и классификация почв / Пер. с англ. Москва, 1977; Полупан М. І., Соловей В. Б., Величко В. А. Класифікація ґрунтів України. К., 2005.

А. П. Травлєєв, В. М. Палій

Стаття оновлена: 2011