Ілюк Мирослав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ілюк Мирослав

ІЛЮ́К Мирослав (09. 07. 1942, м. Хуст, нині Закарп. обл.) – публіцист, громадсько-культурний діяч. Син Й. Ілюка. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2008). Закін. Пряшів. філос. ф-т Кошиц. ун-ту ім. П. Шафарика (1964). Працював референтом видав. діяльності ЦК Культур. союзу укр. трудящих (1964–67); ред. г. «Нове життя» (1967–72, від 1991 – гол. ред.) та його молодіж. додатка «ТОН» (1968–70); ред. «Наук. записок» ЦК Культур. союзу укр. трудящих (1972–95); від 1972 – у ж. «Дукля»: 1989–91 – гол. ред. Автор розвідки «Українська література на сторінках словацької преси (1970–80)» (Братислава, 1983), а також статей з питань укр. культури, літ-ри та громад.-політ. життя, опубл. у ж. «Дукля» – «Дорогою селянської правди» (1980, № 2), «За вищий рівень художнього перекладу» (1983, № 6), «Художній переклад – міст духовного збагачення» (1984, № 3), «Проза чехословацьких українських письменників» (1984, № 4), «Наші здобутки і втрати» (1988, № 1); «“І поки в мозку хоч єдинім є сербська мисль – ми не погинем”: Подорожні нотатки по Лужиці» («Нове життя», 1988, № 51–52).

Ф. Ковач

Стаття оновлена: 2011