Імідж
Визначення і загальна характеристика
І́МІДЖ (англ. image — образ) — штучний образ, цілеспрямовано створюваний у суспільній чи індивідуальній свідомості та підсвідомості засобами масової комунікації і психологічного впливу. І. формують за допомогою практич. дій, агітації, пропаганди, реклами, нейролінгвіст. програмування тощо, він може сполучати як реал. властивості обʼєкта, так і неіснуючі, приписувані. Це думки, настанови рац. або емоц. характеру про людину, предмет, систему, що виникли у психіці індивіда чи групи людей на основі образу, сформов. у їхньому субʼєктив. світі у результаті сприйняття певних характеристик цього обʼєкта. Зазнач. характеристики, незважаючи на те, реал. вони чи уявні (а швидше певна суміш першого з другим), обовʼязково виокремлюють та відповідно подають фахівці зі створення І. — іміджмейкери, які діють відповідно до вже напрацьов. у цій сфері методів і процедур, обʼєднаних іміджологією. На думку деяких дослідників, іміджологія — наука, що вивчає проблеми формування й створення в сусп. свідомості образів сусп. інститутів (держави, політ. партій, організацій, установ) та окремих політ. лідерів, виробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в сусп. свідомості відповід. образів реал. субʼєктів політики. Їхні опоненти наполягають на розширеному розумінні іміджології як комплекс. науки, що виникла на ґрунті багатоаспект. взаємодії донедавна далеких одна від одної галузей знань і практич. сфер людської діяльності (розрізняють І. особистості, організацій, держави, товар. І.). Фах іміджмейкера набув популярності на пострад. просторі наприкінці 20 — на поч. 21 ст., коли виборчі процедури і настрої електорату почали мати не формал., а, принаймні частково, реал. значення. Першими до них звернулися політ. лідери доби тотал. приватизації 1990-х рр., які зіштовхнулися з проблемою низької популярності серед населення. Вони намагалися так «відкорегувати» влас. образ, щоб у сусп. свідомості він асоціювався з образом ідеал. політика. Сучасні політики, змушені періодично проходити через процедуру виборів, високопосадовці та бізнесмени, для яких не байдужа громад. думка, вимагають від іміджмейкерів лише частково виявляти або максимально маскувати їхні дійсні властивості. Масовими і платоспромож. споживачами послуг іміджмейкерів є також представники шоу-бізнесу. Іміджмейкер прагне досягнути необхід. (не обовʼязково сприятливого — інколи потрібно відчутно завищити здатність клієнта створювати реал. загрози) сприйняття І. клієнта громад. думкою. В ідеалі він повинен не фальсифікувати реал. риси свого клієнта, а модифікувати їх у позитив. бік, створювати зовні привабливий образ за допомогою добре підібраних зачіски, стилю одягу, корект. манер поведінки у різних ситуаціях, і, крім того, домогтися, щоб клієнт змінився настільки, щоб почав подобатися не тільки аудиторії, а й самому собі. Іміджмейкер опрацьовує сценарії зустрічей і публіч. виступів, тексти статей і офіц. документів. Він одночасно повинен бути хорошим психологом і фахівцем із піару.
Літ.: Браун Л. Имидж — путь к успеху / Пер. с англ. С.-Петербург, 1996; Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень / Пер. з англ. К., 2001; Палеха Ю. Іміджолоґія: Навч. посіб. К., 2005.
С. І. Грабовський
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
