Імпактит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Імпактит

ІМПАКТИ́Т (від англ. impact – удар, співударяння) – досить склувата гірська порода, що утворюється з земної речовини в місцях вибухового падіння гігантських метеоритів. Назву запропонував 1908 амер. дослідник Ґ. Мерріл. Величезні метеорити практично не гальмуються атмосферою, а перед зіткненням із земною поверхнею швидкість їхнього падіння сягає понад 10 км/сек. Під час ударно-вибух. (імпакт.) породотворення тиски та т-ри досягають відповідно десятків гігапаскалей і 2000–3000 °С. Сумарна енергія, що виділяється при утворенні гігант. кратерів, становить мільярди мегатон ТNT. Бл. 15 % цієї енергії затрачується на плавлення порід. При застиганні таких розплавів і утворюються І. Серед І. розрізняють зювіти, які містять 10–40 % уламків скла, і тагаміти – повністю склуваті породи, досить часто з уламками порід і продуктами кристалізації розплавів. Деякі вчені зараховують до І. всі ударно змінені породи. В Україні І. відомі в межах 7-ми викоп. велетен. метеорит. кратерів. Відслонюються побл. сіл Лугова Іллінец. та Іваньки Липовец. (Іллінец. викоп. кратер) р-нів Вінн. обл. І. з відслонень в Іллінец. кратері від 3 ст. до н. е. розробляли для виготовлення ручних жорен. Див. також Астроблеми.

Літ.: Фельдман В. И. Петрология импактитов. Москва, 1990.

А. А. Вальтер

Стаття оновлена: 2011