Імпічмент - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Імпічмент

ІМПІ́ЧМЕНТ (англ. impeachment, від старофранц. empeechement – осуд, обвинувачення) – одна з форм індивідуальної політичної відповідальності посадових осіб держави (урядовців чи президента) перед представницьким органом, що поєднується із судовою відповідальністю за межами парламенту. Процедура І. від початку і до повного завершення може відбуватися або виключно у межах парламенту (напр., у Великій Британії, де палата громад формулює звинувачення, а палата лордів на його основі ухвалює остаточне рішення), або із залученням судової гілки влади, зокрема у політ. системах президент. республіки в США та президент.-парламент. – у Франції. Так, конгрес США висуває звинувачення і веде розслідування, а сенат приймає рішення про відставку урядовця чи президента (якщо у діях посад. особи виявлено склад кримінал. злочину, його справу, за рішенням сенату, передають на розгляд звич. суду). У Франції звинувачення пред’являють дві палати парламенту, а остаточне рішення у справі урядовця чи президента приймає вищий суд держави. Після проголошення держ. незалежності України 1991 у Конституцію 1978 внесено зміни та доповнення, якими запроваджено посаду Президента України та введено процедуру його зміщення з посади у випадку порушення ним Конституції чи законів України, хоча сам термін «І.» не запроваджено. Ініціатором відставки міг бути лише Конституц. Суд України, а ВР України долучалась до цього процесу тільки після підготовки висновку Конституц. Судом України. Конституцією України 1996 передбачено механізм І. для Президента України (у разі вчинення ним державної зради або ін. злочину), при цьому питання про його усунення з посади шляхом І. повинна ініціювати більшість від конституц. складу ВР України. Якщо таке рішення прийнято, парламент створює тимчас. спец. слідчу комісію, на підставі висновків якої ВР України ухвалює рішення про звинувачення Президента України (за нього повинні проголосувати не менш як дві третини депутатів від її конституц. складу). Після цього справу передають до Конституц. Суду України, який повинен вивчити конституційність процесу розслідування, і Верхов. Суду України, який повинен надати висновок про те, що в діях, у яких звинувачують Президента України, містяться ознаки держ. зради або ін. злочину. На підставі таких висновків ВР України ухвалює рішення про відставку Президента України з посади (за нього повинні проголосувати не менш ніж три четверті депутатів від її конституц. складу).

Н. В. Кононенко

Стаття оновлена: 2011