Імханицький Олександр Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Імханицький Олександр Маркович

ІМХАНИ́ЦЬКИЙ Олександр Маркович (07. 07. 1909, Харків – 07. 08. 1979, Москва) – живописець, графік. Навч. у Харків. худож. ін-ті (1929–33; викл. А. Петрицький, С. Прохоров). Учасник 2-ї світ. війни. Брав участь у мист. виставках від 1936. Осн. галузі – станк. живопис і графіка. Створював пейзажі та портрети.

Тв.: живопис – «Старий Харків», «Сірий день», «Купальні» (усі – 1930-і рр.), «Червона брама. Будинок, де народився М. Лермонтов» (1936), «Москва. Старий двір», «Сергієв Посад» (обидва – 1960-і рр.), «Після дощу» (1965), «Міст кільцевої залізниці», «Загорськ», «Старший сержант Г. Шадунець» (усі – 1966), «Пейзаж» (1967), «Генерал-майор О. Бабушкін» (1968), «Різдвяний монастир» (1969), «Турбаза на Волзі» (1970), «Троянди» (1971); графіка – «Старший сержант Фіногенов. Смоленський фронт», «Автопортрет», «Солдат Андріанов», «Автоматник» (усі – 1942).

Літ.: А. М. Имханицкий: [Некролог] // Моск. художник. 1979, 31 авг.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2011