Інадаптація

ІНАДАПТА́ЦІЯ (лат. in — префікс, що означає заперече­н­ня, від­сутність чогось або проникне­н­ня в щось і адаптація) — еволюційне пере­творе­н­ня, при якому при­стосува­н­ня до певних умов існува­н­ня призводить до виникне­н­ня внутрішніх протиріч в організмі, що пере­шкоджають подальшому його вдосконален­ню. При цьому від­ноше­н­ня між змінюваними і повʼязаними з ними структурами залишаються сталими, не за­знає змін також заг. біол. організація. Поня­т­тя «І.» за­пропонував 1873 В. Ковалевський, який уперше описав інадаптивну еволюцію на прикладі філогенет. пере­творень кінцівок парнокопит. ссавців. У звʼязку з при­стосува­н­ням до швидкого бігу по щільному ґрунту в копитних від­бувалася редукція бічних пальців. У деяких форм (Anthracotherium, Entelodon та ін.) вона завершувалася швидше, ніж від­повід­на пере­будова запʼястя і пере­дплесна, в результаті чого формувалася механічно неміцна кінцівка. Вважають, що це могло стати однією з причин вимира­н­ня форм при конкуренції з тими парнокопитними, еволюц. пере­творе­н­ня кінцівок яких від­бувалися повільніше, але гармонійно. Природ. від­бір сприяє будь-якій зміні, яка під­вищує при­стосованість організмів на певному етапі, але така зміна при подальших еволюц. пере­творе­н­нях може виявитися неефективною, тобто адаптивна зміна може з часом стати інадаптивною. Інадаптивність можна спо­стерігати не лише на рівні організму, а й на рівні популяції чи угрупова­н­ня. У складній системі неможливо поліпшити один параметр, не вплинувши на інші і не знизивши заг. жит­тє­здатності, водночас спо­стерігають певну стійкість структур і функціон. кореляцій. Від­повід­но до принципу адаптив. ком­промісу, сформульованого О. Расніциним, процес адаптації має обмеже­н­ня: оптимізація будь-якої системи, що роз­вивається, за кожним окремим параметром су­проводжується зменше­н­ням її оптимальності за всіма іншими параметрами. Отже, оптимізація будь-якої біол. системи можлива лише в порядку досягне­н­ня ком­промісу між суперечливими вимогами оптимізації різних її параметрів і цілим. Якщо ці вимоги різні, то про­гресивна оптимізація кожного з параметрів виявить їхню суперечливість. Досягнутий рівень адаптив. ком­промісу не може бути змінений без тимчас. втрати при­стосованості. Отже, еволюц. процес складається з 3-х етапів: І. (однобічна зміна за умов однобіч. від­бору), евадаптація (доведе­н­ня організації до всебічно при­стосованої при від­повід. зміні від­бору), стазис (тривале стійке існува­н­ня).

Літ.: Майр Э. Популяции, виды и эволюция / Пер. с англ. Москва, 1974; Расницын А. П. Инадаптация и эвадаптация // ПЖ. 1986. № 1; Його ж. Из­бран­ные труды по эволюцион­ной биологии. Москва, 2005.

О. М. Міхеєв

Завантажити статтю