Інадаптація - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інадаптація

ІНАДАПТА́ЦІЯ (лат. in – префікс, що означає заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось і адаптація) – еволюційне перетворення, при якому пристосування до певних умов існування призводить до виникнення внутрішніх протиріч в організмі, що перешкоджають подальшому його вдосконаленню. При цьому відношення між змінюваними і пов’язаними з ними структурами залишаються сталими, не зазнає змін також заг. біол. орг-ція. Поняття «І.» запропонував 1873 В. Ковалевський, який уперше описав інадаптивну еволюцію на прикладі філогенет. перетворень кінцівок парнокопит. ссавців. У зв’язку з пристосуванням до швидкого бігу по щільному ґрунту в копитних відбувалася редукція бічних пальців. У деяких форм (Anthracotherium, Entelodon та ін.) вона завершувалася швидше, ніж відповідна перебудова зап’ястя і передплесна, в результаті чого формувалася механічно неміцна кінцівка. Вважають, що це могло стати однією з причин вимирання форм при конкуренції з тими парнокопитними, еволюц. перетворення кінцівок яких відбувалися повільніше, але гармонійно. Природ. відбір сприяє будь-якій зміні, яка підвищує пристосованість організмів на певному етапі, але така зміна при подальших еволюц. перетвореннях може виявитися неефективною, тобто адаптивна зміна може з часом стати інадаптивною. Інадаптивність можна спостерігати не лише на рівні організму, а й на рівні популяції чи угруповання. У складній системі неможливо поліпшити один параметр, не вплинувши на інші і не знизивши заг. життєздатності, водночас спостерігають певну стійкість структур і функціон. кореляцій. Відповідно до принципу адаптив. компромісу, сформульованого О. Расніциним, процес адаптації має обмеження: оптимізація будь-якої системи, що розвивається, за кожним окремим параметром супроводжується зменшенням її оптимальності за всіма іншими параметрами. Отже, оптимізація будь-якої біол. системи можлива лише в порядку досягнення компромісу між суперечливими вимогами оптимізації різних її параметрів і цілим. Якщо ці вимоги різні, то прогресивна оптимізація кожного з параметрів виявить їхню суперечливість. Досягнутий рівень адаптив. компромісу не може бути змінений без тимчас. втрати пристосованості. Отже, еволюц. процес складається з 3-х етапів: І. (однобічна зміна за умов однобіч. відбору), евадаптація (доведення орг-ції до всебічно пристосованої при відповід. зміні відбору), стазис (тривале стійке існування).

Літ.: Майр Э. Популяции, виды и эволюция / Пер. с англ. Москва, 1974; Расницын А. П. Инадаптация и эвадаптация // ПЖ. 1986. № 1; Його ж. Избранные труды по эволюционной биологии. Москва, 2005.

О. М. Міхеєв

Стаття оновлена: 2011