Інвестиційна політика

Визначення і загальна характеристика

ІНВЕСТИЦІ́ЙНА ПОЛІ́ТИКА — сукупність правових, адміністративних, організаційних та економічних заходів і важелів держави, спрямованих на роз­шире­н­ня й активізацію інвестиційних процесів у різних регіонах, сферах та галузях економіки. Осн. зав­да­н­ням І. п. як одного із найважливіших чин­ників стимулюва­н­ня соц.-екон. роз­витку країни є створе­н­ня сприятливого інвестиц. клімату і стимулюва­н­ня припливу капітал. вкладень у виробництво; інвестиц. забезпече­н­ня структур. пере­будови економіки; мобілізація всіх джерел інвестиц. ресурсів та їхнє ефективне викори­ста­н­ня; стимулюва­н­ня роз­витку пром. сфери економіки; забезпече­н­ня зро­ста­н­ня ВВП і створе­н­ня умов для нарощува­н­ня внутр. інвестиц. ресурсів. Серед заходів І. п. держави — прийня­т­тя законів та ін. норматив. актів, що регулюють інвестиц. діяльність; на­да­н­ня фінанс. допомоги у ви­гляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджет. позик на інвестиц. роз­виток окремих регіонів, галузей та вироб-в; встановле­н­ня антимонопол. заходів, держ. норм і стандартів в інвестиц. сфері; роз­виток і захист екон. конкуренції; ви­значе­н­ня умов користува­н­ня землею, водою та ін. природ. ресурсами; проведе­н­ня обовʼязк. держ. екс­пертизи інвестиц. про­грам і проектів будівництва; забезпече­н­ня захисту інвестицій. І. п. — складова заг.-держ. екон. політики. У свою чергу, її осн. структур. елементами є бюджетна, фіскал., грошово-кредитна, амортизац. ін­новац., регулюва­н­ня фонд. ринку, за­охоче­н­ня іноз. інвестицій політика тощо. За допомогою І. п. держава може без­посередньо впливати на зміну обсягів виробництва, при­скоре­н­ня НТП, зміну структури сусп. виробництва і роз­вʼяза­н­ня багатьох соц. про­блем. І. п. здійснюють через механізм держ. регулюва­н­ня інвестиц. діяльності, зміст якого ви­значено у Законі України «Про інвестиційну діяльність» (1991). Концептуал. засади сутності І. п. та її ролі в екон. зро­стан­ні су­спільства змінювалися та роз­вивалися під впливом роз­витку екон. теорії, що базувалася на класич., неокласич., кейнсіан. та ін. моделях механізму ринк. регулюва­н­ня нац. економіки. Вагомого значе­н­ня про­блемі держ. регулюва­н­ня інвестиц. процесів і складовим І. п. надавав англ. економіст Дж.-М. Кейнс, який уперше вказав на необхідність стимулюва­н­ня інвестиц. процесу шляхом втруча­н­ня держави в економіку через стимулюва­н­ня ефектив. попиту. Узявши за основу тезу про те, що ви­значал. складова ефектив. попиту — інвестиц. попит (вироб. спожива­н­ня), він за­пропонував впливати на інвестиц. процеси за допомогою грошово-кредит. і бюджет. політики. В Україні роль І. п. у екон. зро­стан­ні су­спільства досліджували Б. Данилишин, М. Корецький, О. Дацій, М. Чумаченко, С. Аптекар, М. Білопольський та ін. Активну участь у формуван­ні та реалізації держ. політики у сфері інвестиц. діяльності бере Держ. агентство з інвестицій та упр. нац. проектами України. За його сприя­н­ня 2010 роз­роблено та прийнято Концепцію Держ. цільової екон. про­грами роз­витку інвестиц. діяльності на 2011–15, метою якої є створе­н­ня умов для активізації інвестиц. діяльності, спрямов. на модернізацію реал. сектору економіки та забезпече­н­ня сталого екон. роз­витку. Пріоритет. напрямами І. п. держави повин­ні бути: стимулюва­н­ня залуче­н­ня інвестицій у ключові сектори економіки регіонів, які ви­значають стратег. пріоритети їхнього роз­витку; нарощува­н­ня інвестиц. ресурсів усіх субʼєктів господарюва­н­ня; під­тримка малого та середнього бізнесу; сприя­н­ня створен­ню та впроваджен­ню ін­новацій, включаючи пошире­н­ня сучас. технологій, зокрема для зниже­н­ня ризиків виникне­н­ня техноген. ката­строф; роз­виток туризму, охорона культур. спадщини та ін. Крім того, для забезпече­н­ня екон. зро­ста­н­ня сут­тєвими мають стати реалізація н.-д. та дослідно-кон­структор. робіт, впровадже­н­ня ін­новацій, що сприятимуть роз­витку та під­вищен­ню конкуренто­спроможності регіонів і держави загалом.

Літ.: Чумаченко М., Аптекар С., Білопольський М. та ін. Інвестиційна політика в Україні: досвід, про­блеми, пер­спективи. Д., 2003; Данилишин Б. М., Корецький М. Х., Дацій І. О. Інвестиційна політика в Україні. Д., 2006; Кейнс Дж.-М. Общая теория занятости, процента и денег / Пер. с англ. Москва, 2011. Див. також літ. Інвестиційний фонд.

Т. В. Ма­йорова

Завантажити статтю