ІНГУЛЕ́ЦЬ — місто на річці Інгулець, від 2002 — у складі міста Кривий Ріг Дні­пропетровської області. На тер. І. виявлено поселе­н­ня епохи неоліту, кургани епохи бронзи (3 тис. до н. е.) та скіф. кургани (5–3 ст. до н. е.). Його виникне­н­ня повʼязане із започаткува­н­ням видобутку залізистих кварцитів. На поч. 1900-х рр. тут вже діяло 6 копалень. У 1920-х рр. шахтар. поселе­н­ня злилося в одне с-ще І. Від серпня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1956 — місто. Залізнична ст. Інгулець-Новий. Нині тут працюють ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», бетон. завод. Функціонують 8 заг.-осв. шкіл, ПТУ № 44, Інгулец. технікум Криворіз. тех. університету; Палац культури, кінотеатр, 6 б-к, муз. школа, Палац дит. творчості, Палац спорту; є мед. містечко з дит. від­діле­н­ням. 1939 в І. мешкало бл. 7,2 тис., 1959 — 12,3 тис., 1979 — 34,7 тис., 1989 — 38 тис., 1998 — 42,3 тис. осіб. 2001 його пл. становила 5,3 км2. Серед видат. уродженців — філософ, соціолог В. Бог­данов, бібліотеко­знавець, педагог Н. Кушнаренко, письмен­ник О. Гуреїв.