Інгулецький степ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інгулецький степ

«ІНГУЛЕ́ЦЬКИЙ СТЕП» – ландшафтний заказник загальнодержавного значення (від 2002). Знаходиться побл. с. Недайвода Криворіз. р-ну Дніпроп. обл., на схилах правого берега Інгульця. Пл. 65,6 га. Перебуває у віданні Недайвод. сільс. ради. Охороняється цінний природ. комплекс, представлений петрофіл. степом, скелястими ділянками крутого берега Інгульця із деревно-чагарник. рослинністю та прибережно-водними екосистемами річки. «І. с.» – одна з найкраще збережених ділянок природ. ландшафту в межах усієї долини Інгульця. По берегах на денну поверхню виходять мігматитово-гранітні скелі вис. до 30 м, із дайками габро-діабазів та ін. гір. порід докембрій. віку. Крім типових зонал.-степ. видів рослин і тварин, поширені рідкісні та ендемічні види: ковила українська, тюльпан бузький, вероніка клейка, сон лучний, горицвіт весняний, очиток Борисової (занес. до Світ. Червоного списку), лепеха звичайна. В ущелинах скель зростають релікт. види папоротей (аспленій північний, пухирник крихкий). З тварин, занес. до Червоної книги України, трапляються вусач земляний хрестоносець, махаон, гадюка степова східна, полоз жовточеревний, лунь степовий та ін.

Літ.: Кучеревський В. В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров’я. 2004; Манюк В. В. Екологічна абетка Придніпров’я: Навч. посіб. 2008 (обидва – Дніпропетровськ).

В. В. Манюк

Стаття оновлена: 2011