Інгульський Петро Мокійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Інгульський Петро Мокійович

ІНГУ́ЛЬСЬКИЙ Петро Мокійович (04(17). 07. 1912, с. Медівка, нині Оратів. р-ну Вінн. обл. – 22. 07. 1976, Львів) – прозаїк. Чл. СПУ (1955). Респ. премія ім. Я. Галана (1970). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Харків. хім.-технол. ін-т (1937). Від 1946 – відп. секр. львів. обл. г. «Вільна Україна»; 1965–72 – дир. респ. вид-ва «Каменяр». Відп. секр. Львів. орг-ції СПУ (1946–76). Почав друкуватися від 1947. Осн. теми творчості – соц. перетворення на зх.-укр. землях, турботи і праця людей. Автор публіцист. кн. «Слово про побратимів» (1968), «З усіх доріг» (1977; обидві – Львів), «Клятва і пам’ять» (К., 1983).

Тв.: Заводські будні: Оповідання. Л., 1955; Джерела б’ють: Оповідання. Л., 1956; Вірність: Оповідання. Л., 1958; Не журіться, мамо: Оповідання. Л., 1959; Коли скресають ріки: Оповідання. Л., 1960; К., 1961; Львівська легенда: Оповідання. Л., 1962; Було і мені сімнадцять: Оповідання. Л., 1963; Відгомін. Вірність. В Загір’ї: Повісті. К., 1963; Примруженим оком: Гуморески. Л., 1963; Ватра: Оповідання. Л., 1964; Роман Подоляк про себе і про людей: Чотири сторінки щоденника. Л., 1965; Обрії пахнуть вітрами: Оповідання. Л., 1972; Смак джерельної води: Оповідання. Л., 1975.

Літ.: Федорів Р. Біля чистих джерел // Друг читача. 1970, 6 жовт.; Плющ В. З ріки на ім’я факт // ЛУ. 1992, 23 лип.; Петренко Н. Хай святиться ім’я твоє // ДТ. 2002, 20 лип.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2011