Індикатори - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Індикатори

ІНДИКА́ТОРИ (лат. indicator, від indico – вказую, визначаю) – речовини, які при внесенні у невеликій кількості в аналізований розчин засвідчують певною ознакою (зміна забарвлення, люмінесценції, утворення осаду) закінчення хімічної реакції або зміну концентрації іонів гідрогену у розчині. І. найчастіше застосовують в об’єм. аналізі для фіксування кінцевої точки титрування. Поділяють на зворотні та незворотні. Зміна забарвлення зворот. І. може відбуватися багаторазово (напр., метиловий оранжевий при зміні рН-розчину змінює забарвлення з жовтого на червоний і навпаки). Незворотні І. руйнуються під час хім. реакції з титрантом (напр., метиловий оранжевий у кінцевій точці титрування окислюється надлишком титранту-окисника і змінює своє забарвлення). І. поділяють на внутр. і зовнішні. Перші вводять у розчин, який аналізують. Реакцію із зовн. І. здійснюють поза аналізованою пробою: фільтрувал. папір просочують розчином І. і на нього наносять краплю розчину, який аналізують. Відповідно до класифікації об’єм. методів аналізу розрізняють кислотно-основні, адсорбц., комплексонометричні (металоіндикатори) й окисно-відновні І. Кислотно-основні І. змінюють свій колір при зміні концентрації іонів гідрогену та відповід. зміні рН (напр., безбарв. фенолфталеїн при переході від нейтрал. середовища до лужного стає червоним). Для методів осадження часто необхідні специфічні І., які адсорбуються поверхнею осаду внаслідок зміни знака його заряду і змінюють забарвлення (адсорбц. І.). Для комплексонометрич. титрування застосовують І., що утворюють забарвлені розчинні комплексні сполуки з іонами металів, які визначають. Для окисно-віднов. титрування використовують окисно-відновні І., здатні окислюватися або відновлюватися зі зміною забарвлення. Цей процес відбувається у певному інтервалі значень окисно-віднов. потенціалу. Індикатор. папір – папір, на якому закріплено ті чи ін. хромогенні реагенти, що змінюють свій колір унаслідок дії на них певних речовин. Для його виготовлення спец. папір насичують хромоген. реагентами та допоміж. речовинами (буферні розчини, емульгатори, каталізатори та ін.). Його також готують шляхом іммобілізації хромоген. реагентів на целюлоз. основі. Після дії речовин, які визначають, на індикатор. папері утворюються забарвлені реактивні зони. Забарвлення реактив. зон порівнюють візуально зі стандарт. шкалами або вимірюють коефіцієнти відбиття зон за допомогою детектора (фотометра). Індикатор. папір застосовують як для якіс., так і для кількіс. аналізу природ. та стіч. рідин, технол. розчинів, біол. рідин організму, фармацевт. препаратів тощо. Використовують також універсал. індикатор. папір, який містить суміш певних кислотно-основ. індикаторів і дає можливість визначити рН в інтервалі 0–14. Широко застосовують йодокрохмал. папір (містить калію йодид та крохмаль), який у присутності окисників забарвлюється у синій колір. Відомий індикатор. папір для визначення купрум(ІІ)-, нікол(II)-, цинк(ІІ)-, кобальт(ІІ)-, меркурій(ІІ)-, аргентум(І)-, ферум(II)-, ферум(ІІІ)-катіонів; наявності глюкози у сечі та крові, ацетону та ін. Зазвичай індикатор. папір використовують для експрес-аналізу в аналіт., фармацевт. та токсикол. хімії.

Літ.: Крешков А. П. Основы аналитической химии. Количественный анализ. Кн. 2. 1976; Пилипенко А. Т., Пятницкий И. В. Аналитическая химия: В 2 кн. Кн. 1. 1990 (обидві – Москва).

О. М. Свєчникова, В. П. Мороз

Стаття оновлена: 2011