ІНЖЕНЕ́РНА ГІДРОЛО́ГІЯ — галузь гідрології, що за­ймається гідрологічними роз­рахунками для проєктува­н­ня та екс­плуатації гідротехнічних споруд і планува­н­ня водогосподарських заходів. Інженерна гідрологія почала формуватися на початку 20 ст. Біля її витоків був ві­домий російський вчений О. Воєйков. Значний внесок у роз­виток інженерної гідрології зробили українські гідрологи Є. Опоков, А. Огієвський, Д. Кочерін. У інженерній гідрології, використовуючи гідрологічну інформацію і математичні методи, ви­значають гідрологічні характеристики (середні, максимальні, мінімальні витрати та рівні води), що до­зволяє отримати ві­домості про гідрологічний режим водних обʼєктів, на яких здійснюють моніторинг, а також роз­рахункові показники за від­сутності даних спо­стережень у створах проєктува­н­ня. Роз­рахункові гідрологічні характеристики, які ви­значаються методами інженерної гідрології, є основою для виріше­н­ня будь-яких прикладних зав­дань: викори­ста­н­ня водних обʼєктів для потреб гідро­енергетики, зроше­н­ня, осуше­н­ня, промислового і господарсько-побутового водопо­стача­н­ня, водного транс­порту, будівництва на річках гребель, мостів, водозаборів, берегоукріплень, труб у насипах доріг для пропуска­н­ня весняних снігових та зливових вод; проведе­н­ня заходів щодо боротьби зі шкідливою дією вод — повенями, водною ерозією, заболочува­н­ням і засоле­н­ням ґрунтів, під­топле­н­ням, селями тощо. Інженерна гідрологія ви­вчає також зворотні процеси, які від­буваються у результаті впливу гідротехнічних споруд на водні обʼєкти.

Остан­нім часом до інженерної гідрології зараховують гідрологічні про­гнози — науково об­ґрунтовані перед­баче­н­ня гідрологічного режиму водних обʼєктів, що базуються на дослідже­н­нях закономірностей роз­витку гід­ро­метеорологічних процесів певної території. Гідрологічні про­гнози мають велике значе­н­ня у запобіган­ні небезпечним гідрологічним явищам (ката­строфічні повені, паводки, селі, лавини), вони також необхідні для екс­плуатації гідротехнічних споруд, раціонального регулюва­н­ня стоку та викори­ста­н­ня енергії річок, роботи водного транс­порту, зроше­н­ня (особливо в посушливих ра­йонах), водозабезпече­н­ня, контролю якості води.