Івановський Віктор Генріхович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івановський Віктор  Генріхович

ІВАНО́ВСЬКИЙ Віктор Генріхович (псевд.: Генріховський, Рогалі; 22. 09. 1880, м. Біла Церква, нині Київ. обл. – 1943) – педагог, піаніст, композитор, музикознавець. Проф. Закін. Муз. уч-ще Київ. відділ. РМТ (1903; викл. Є. Риб), Моск. консерваторію (1907; кл. теорії музики, фуґи, контрапункту С. Танєєва, вільної творчості – М. Іполитова-Іванова). Гри на фортепіано навч. у В. Пухальського. У 1920-х рр. паралельно з Г. Коганом певний час читав курс історії і теорії піанізму в Київ. консерваторії, у наук. працях обстоював т. зв. анатомо-фізіол. напрям у цій галузі, проти якого активно виступали Г. Беклемішев, Г. Коган та ін. (нині цей напрям визнається лише частково як складова комплекс. методу). Сприяв діяльності Консерваторії в окупов. Києві, загинув під час відступу нім. військ.

Пр.: Теория пианизма. Опыт научных предпосылок к методике обучения игре на фортепиано. К., 1927; До питання про пальцеву техніку піаніста // РМ. 1934. № 1; Мілій Олексійович Балакірев // Там само. 1937. № 1; Про викладання контрапункту строгого стилю у вищих музичних класах // Там само. № 3; Спогади про C. І. Танєєва // Там само. 1940. № 4.

Тв.: Струнний квартет; Соната для скрипки і фортепіано; 10 концерт. етюдів; п’єси для фортепіано, зокрема 6 прелюдій (1939); Полонез-фантазія для труби (1941); Марш для духового оркестру (кін. 1920-х рр.).

Літ.: Курковський Г. Піаністи-педагоги Київської консерваторії (1913–1939) // УМ. 1967. Вип. 2; Танеев С. Дневники. Кн. 3. 1900–09. Москва, 1985.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2011