Івановський Гнат Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івановський Гнат  Олександрович

ІВАНО́ВСЬКИЙ Гнат Олександрович (16. 12. 1858, м-ко Германівка, нині село Обухів. р-ну Київ. обл. – 1920-і рр.) – правознавець. 1881 закін. Ун-т св. Володимира у Києві зі ступ. канд. законознавства, де від 1882 був стипендіатом каф. міжнар. права. Від 1884 – приват-доц., від 1889 (після захисту магістер. дис. «Взаимное содействие государств в производстве следствий по делам уголовным») – екстраординар. проф. каф. міжнар. права Новорос. ун-ту в Одесі; одночасно викладав політекономію в Одес. комерц. уч-щі; від 1896 – екстраординар., від 1900 – в. о. ординар., від 1908 – засл. ординар. проф. С.-Петербур. ун-ту; також читав лекції в Олександрів. ліцеї та Олександрів. військ.-юрид. академії. 1887 відряджений до Відня, де вивчав орг-цію навч.-вихов. процесу в Терезіан. академії, 1905 входив до складу комісії, яка розробляла законодавчі пропозиції зі створення Держ. думи Рос. імперії. Досліджував проблеми міжнар. і держ. права.

Пр.: Женевская конвенция 10–22 августа 1864 г. К., 1884; О подготовке лиц, посвящающих себя консульской карьере, и о роли в этом отношении высших коммерческих школ. О., 1887; Собрание действующих договоров, заключенных Россией с иностранными державами // Зап. император. Новорос. ун-та. О., 1889. Т. 50; Конституционализм и князь Бисмарк // Вест. Европы. 1892. № 6; Новая теория подданства // Там само. 1910.

Літ.: Професори О(Н)У.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2011