Іванов-Холодний Гор Семенович — Енциклопедія Сучасної України

Іванов-Холодний Гор Семенович

ІВАНО́В-ХОЛО́ДНИЙ Гор Семенович (Иванов-Холодный Гор Семёнович; 15. 01. 1928, с-ще Леніно, нині Царицино Моск. обл.) – російський астрофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1967), проф. (1977). Засл. діяч н. РРФСР (1991). Держ. премія РРФСР у галузі н. і т. (1985). Закін. Моск. ун-т (1950). Відтоді працював у Крим. астрофіз. обсерваторії (с-ще Наукове Бахчисарай. р-ну, нині АР Крим): вчений секр.; 1957–85 – в Ін-ті приклад. геофізики: ст. н. с., зав. лаб., зав. відділу; від 1985 – в Ін-ті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (обидва – Москва): 1985–89 – заст. дир. з наук. роботи, водночас від 1986 – зав. лаб. аерономії. Наук. дослідження: фізика Сонця, теорія утворення і аерономія іоносфери, сонячно-земна фізика. Спільно з Г. Нікольським на поч. 60-х рр. розробив схему світлосильного коронографа зі стаціонар. високодисперсій. спектрографом у фокусі Куде, що дало змогу дослідити тонку структуру соняч. атмосфери та розподіл магніт. полів у різних частинах протуберанців і хромосфери; визначив, що гол. джерелом короткохвильового випромінювання Сонця є перехідне поле між хромосферою та короною. Дослідив іоносфери Марса й Венери.

Пр.: Солнце и ионосфера. Москва, 1969; Образование и динамика дневнего среднеширотного слоя Е ионосферы. Москва, 1979; Прогнозирование состояния ионосферы. Ленинград, 1980; Солнечная активность и ионосфера. Москва, 1989; Аэрономия слоя Е. Москва, 1996 (усі – співавт.).

Літ.: Соболев В. В. История астрономии в Росии и СССР. Москва, 1999; Астрономы.

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
В. В. Мигулін . Іванов-Холодний Гор Семенович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13408 (дата звернення: 28.02.2021).