Іваноньків Богдан Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іваноньків Богдан  Михайлович

ІВАНО́НЬКІВ Богдан Михайлович (20. 01. 1945, с. Ріпинці Бучац. р-ну Терноп. обл.) – хоровий диригент, педагог. Засл. арт. УРСР (1986). Закін. Львів. консерваторію (1972; кл. хор. диригування Ю. Луціва, сольного співу – О. Бандрівської та М. Байко). Відтоді працює у Тернополі: 1972–74, 1991–93 – худож. кер. Філармонії; 1974–76 – викл., 1976–78 – зав. відділу і кер. студент. хору (у репертуарі – кантати: «Заповіт» С. Людкевича, «Хустина» Л. Ревуцького, «Москва» П. Чайковського та ін.) Муз. уч-ща; 1992–97 – викл., від 1997 – доц., за сумісн. від 2000 – кер. студент. мішаного хору Пед. ун-ту. Водночас 1972–2000 – худож. кер. Струсів. засл. самодіял. капели бандуристів України «Кобзар» (Теребовлян. р-н Терноп. обл.), з якою записав грамплатівку «Тернополю – 450. Струсівська заслужена капела бандуристів» (1990); гастролював в Україні, Росії, Польщі, Словаччині, Литві, Болгарії. 1976–86 – кер. нар. чол. хор. капели «Кооператор» Терноп. облспоживспілки, з якою записав грамплатівку «Співає “Кооператор”» (1979). Має записи на Укр. радіо. Серед учнів – Я. Лемішка, Б. Ренка, І. Яснюк.

Літ.: Головащенко М. Струсівські бандуристи // КіЖ. 1987, 5 лип.; Собуцька В. Душі струна бентежна: Богданові Іваноньківу – 50 // Там само. 1995, 8 берез.; Медведик П. Маестро Б. Іваноньків // Тернопілля– 95: Зб. Т., 1995.

Б. М. Фільц

Стаття оновлена: 2011