ІВА́НО-ФРАНКІ́ВСЬКИЙ ІН­СТИТУ́Т АГРО­ПРОМИСЛО́ВОГО ВИРОБНИ́ЦТВА НААНУ — наукова установа, що за­ймається науковим забезпече­н­ням агро­промислового виробництва області. Засн. 1983 як Івано-Фр. н.-д. станція хрестоцвітих культур на базі від­ділу селекції, насін­ництва і технології вирощува­н­ня ріпаку НДІ нечорнозем. зони УРСР (створ. 1981); від 1992 — Ін­ститут хрестоцвітих культур УААН; від 1999 — сучасна назва. В Ін­ституті функціонують 4 від­діли (наук.-технол. від­діл ви­пробува­н­ня, маркетингу, трансферу та наук. су­проводже­н­ня ін­новац. проектів; селекції хрестоцвітих культур; біо­хім. дослідж. хрестоцвітих культур; наук.-консультатив. роботи с.-г. дорадництва, економіки і маркетингу), 7 лаб., 10 секторів, а також Коломий. дослідна станція (с. Пʼядики), дослідні господарства «Пʼядицьке» та «Пере­мога» (с. Під­печери Тисмениц. р-ну). Основні напрями наук. досліджень: селекція хрестоцвітих культур, низькоморфій. маку, корм. бобів і сої; роз­робле­н­ня ресурсоощад. екологічно без­печ. технологій вирощува­н­ня с.-г. культур; удосконале­н­ня племін. і продуктив. властивостей великої рогатої худоби, овець, свиней, коней, кролів; роз­робле­н­ня технологій ефектив. викори­ста­н­ня високо­протеїн. кормів у тварин­ництві й птахівництві, науково об­ґрунтованих систем землекористува­н­ня в умовах Карпат. регіону. Вчені Ін­ституту вивели низку сортів озимого (Тисменицький, Галицький, Дангал, Демерка, Черемош) та ярого (Аріон, Микитинецький, Лужок) ріпаку з покращеними біо­хім. властивостями насі­н­ня, гірчиці сарептської (Роксолана), білої (Під­печерецька), редьки олійної (Журавка), суріпиці ярої (Горянка), маку олійного (Беркут, Ямгорів); створили генет. банк ріпаку та ін. хрестоцвітих культур (520 зразків); за­пропонували нову методику від­творе­н­ня насі­н­ня еліти без­ерукових і низькоглюкозинолатних сортів ріпаку, систему комплекс. біо­хім. оцінки ріпаку на придатність до пере­робле­н­ня на харч. олію та білк. корми, технології поліпше­н­ня корм. властивостей ріпак. шроту (макухи). В Ін­ституті працює 71 н. с., з них — 2 д-ри та 13 канд. н. Серед ві­домих вчених — Г. Гуцуляк, М. Волощук. Перший дир. — В. Гайдаш (1983–98), нині — М. Абрамик (від 1999).