Івано-Франкове - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івано-Франкове

ІВА́НО-ФРАНКО́ВЕ (до 1944 – Янів, 1944–65 – Івана Франка) – селище міського типу Яворівського району Львівської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Верещиця та Лелехівка. Знаходиться на р. Верещиця (притока Дністра), за 18 км від райцентру. Є оз. Янівський Став. Пл. 1,98 км2. Насел. 5083 особи (2001, складає 113,7 % до 1989), переважно українці. Залізнична ст. Янів-Львівський. Уперше згадується під 1611 у грамоті польс. короля Сиґізмунда ІІІ Ваза. За нею шляхтичу Яну Свошовському дозволялося заснувати м-ко побл. королів. с. Залісся (мало також назву Деревач, уперше зустрічається у документах 1370; нині у межах Івано-Франківська). Писемні джерела зберегли й дату утворення Янів. Ставу – 1407 король Яґайло надав В. Мошенцю право на відлов риби побл. с. Мальчиці (нині Яворів. р-ну), за що він мав своїм коштом спорудити у Заліссі став і запустити рибу. У 1-й пол. 17 ст. Янів отримав Маґдебур. право (свідчать підтвердження 1634 і 1649), після чого почав інтенсивно розвиватися й згодом став знач. торг. центром. У ньому проводили 2 базари на тиждень та 2 ярмарки на рік. 1630 в Янові засн. православне братство. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Козац. війська тут побували двічі – 1648 і 1655. Упродовж 2-ї пол. 17 ст. через тривалі воєнні дії м-ко занепало та втратило роль торг. центру. 1693 король Ян ІІІ Собеський підтвердив старі привілеї Янова і дозволив заснувати шевський цех. Після 1-го поділу Польщі 1772 – у межах кордонів Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Від 1784 – у держ. власності. Протягом остан. чв. 18 ст. тут зросла частка євр. насел. від 25 до 60 %. У 19 ст. Янів був невеликим м-ком, насел. якого здебільшого займалося кустар. промислами та дріб. торгівлею. 1798 відкрито початк. школу (від 1895 – 4-класна). Прокладення 1895 залізниці Львів–Янів сприяло його розвитку. Наприкінці 19 ст. у м-ку нараховувалося 385 будинків, мешкало 2954 особи. На поч. 20 ст. тут діяли м’ясо-ковбас. цех, млин, лісопил. з-д, 5 медоварень, майстерні 8-ми бондарів, 6-ти чоботарів, декілька шевців, низка деревооброб. майстерень та маслоробень. Під час 1-ї світ. війни у вересні 1914 та 1915 побл. м-ка відбувалися кровопролитні бої. Наприкінці 1920-х – на поч. 30-х рр. багато мешканців Янова виїхало до більш розвинутих міст Зх. України або за кордон. 1920–39 – у межах кордонів Польщі, входив до Грудек-Яґеллон. пов. Львів. воєводства. У 1920-х рр. тут було 302 будинки, мешкало 1,8 тис. осіб. Від 1939 – у складі УРСР. Від 1940 – смт. 1940–62 – райцентр. Від 28 червня 1941 до 25 липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у Ів.-Ф. працюють ВАТи – «Львів. облрибкомбінат», «Явір», ТОВи – «Брама», «Ефект», «Владар», «Беркут», лісокомбінат. Функціонують заг.-осв. школа, ПТУ, 2 дитсадки; лікарня. Реліг. громади: РКЦ (костел Св. Трійці, 1614), УГКЦ (церква Вознесіння Господнього, 1831), УПЦ КП (церква св. Володимира, 1998). Побл. смт розташ. заповідник Розточчя та частина Яворівського національного природного парку. Встановлено пам’ятник УСС та воякам УПА. Збереглися поховання австр. вояків, які загинули під час 1-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – польс. соціолог, полоніст, історик П. Рибіцький, художники І. Скобало та Б. Сойка.

Літ.: Лаба В. Історія містечка Янів від найдавніших часів до 1939 року (та штрихи до історії села Лелехівка). Л., 2000.

В. Й. Литвинов

Стаття оновлена: 2011