Іванців Володимир Опанасович
Визначення і загальна характеристика
ІВА́НЦІВ Володимир Опанасович (псевд. — Іван Ковзубан; 30. 10. 1936, м. Біла Церква Київ. обл. — 10. 07. 2019, там само) — поет, перекладач, літературний критик. Член НСПУ (1995). Закін. металург. факультет Київ. політех. інституту (1959), факультет журналістики Київ. університету (1966). Працював на підприємстві «Білоцерківсільмаш» (1959–2001): від 1986 — ред. багатотираж. газети. Кер. літ. студії «Заспів» (від 1991). Засн. видавництва «Альманах “Біла Церква”» (1995), у якому надруковано укр. перекл. невідомого автора повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя (1997). Як поет дебютував віршем «Юність мого покоління» у рай. г. «Ленінський шлях» (1960, 5 березня). Автор зб. есе і літ.-крит. ст. «Подолання синдрому Гоголя» (Біла Церква, 2006). Упорядник кн. спогадів «Голокіст» (К., 1992), літ. антології «“Заспів” на Пороссі» (2001), матеріалів наук.-практ. конф. «Голод 1932–33 рр. — найбільша трагедія України» (2003), зб. літ. спадщини гетьмана І. Мазепи «През шаблю маєм права» (2004; усі — Біла Церква). У перекладі І. з болгар. мови вийшли друком твори «Подорожній, що несе іскру» К. Янева (К., 1985), з білорус. — «Вінок» М. Богдановича (Біла Церква, 1996). Видав зб. власних перекладів «Український знаменник» (К., 2009).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Русява Рось: Поезії. К., 1967; Вернутися дощем: Поезії. К., 1993; Знаки злодіяки: Сатира та гумор. Біла Церква, 1995; Український терпець: Сатира та гумор. Біла Церква, 2004; Трички-брички: Вірші для дошкільнят. Біла Церква, 2006; Івангеліє від Іванціва: Сатира та гумор. К., 2007.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
