Іванців Володимир Опанасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванців Володимир  Опанасович

ІВА́НЦІВ Володимир Опанасович (псевд. – Іван Ковзубан; 30. 10. 1936, м. Біла Церква Київ. обл.) – поет, перекладач, літературний критик. Чл. НСПУ (1995). Закін. металург. ф-т Київ. політех. ін-ту (1959), ф-т журналістики Київ. ун-ту (1966). Працював на підпр-ві «Білоцерківсільмаш» (1959–2001): від 1986 – ред. багатотираж. газети. Кер. літ. студії «Заспів» (від 1991). Засн. вид-ва «Альманах “Біла Церква”» (1995), у якому надруковано укр. перекл. невідомого автора повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя (1997). Як поет дебютував віршем «Юність мого покоління» у рай. г. «Ленінський шлях» (1960, 5 березня). Автор зб. есе і літ.-крит. ст. «Подолання синдрому Гоголя» (Біла Церква, 2006). Упорядник кн. спогадів «Голокіст» (К., 1992), літ. антології «“Заспів” на Пороссі» (2001), матеріалів наук.-практ. конф. «Голод 1932–33 рр. – найбільша трагедія України» (2003), зб. літ. спадщини гетьмана І. Мазепи «През шаблю маєм права» (2004; усі – Біла Церква). У перекладі І. з болгар. мови вийшли друком твори «Подорожній, що несе іскру» К. Янева (К., 1985), з білорус. – «Вінок» М. Богдановича (Біла Церква, 1996). Видав зб. власних перекладів «Український знаменник» (К., 2009).

Тв.: Русява Рось: Поезії. К., 1967; Вернутися дощем: Поезії. К., 1993; Знаки злодіяки: Сатира та гумор. Біла Церква, 1995; Український терпець: Сатира та гумор. Біла Церква, 2004; Трички-брички: Вірші для дошкільнят. Біла Церква, 2006; Івангеліє від Іванціва: Сатира та гумор. К., 2007.

Літ.: Забаштанський В. Володимиру Іванціву – 60 // ЛУ. 1996, 6 листоп.; Мовчан П. У Білу Церкву до Іванціва // Там само. 2006, 2 листоп.; Володимир Іванців – письменник, перекладач, просвітитель: Біобібліогр. покажч. Біла Церква, 2007.

В. Н. Грабовський

Стаття оновлена: 2011