Іванченко Євтихій Якович — Енциклопедія Сучасної України

Іванченко Євтихій Якович

ІВА́НЧЕНКО Євтихій Якович (22. 08. 1895, с. Новоіванівка, нині Новомикол. р-ну Запоріз. обл. – 11. 02. 1980, Харків) – гірничий інженер-механік. Д-р тех. н. (1945), проф. (1948). Учасник воєн. дій 1918–20. Закін. Дніпроп. гірн. ін-т (1928), де відтоді й працював: 1943–50 – зав. каф. приклад. механіки. Від 1950 очолював каф. механіки у Моск. гірн. і Київ. політех. ін-тах; від 1958 – зав. каф. рудної автоматики та телемеханіки, 1966–73 – зав. каф. автоматики та телемеханіки Харків. ін-ту радіоелектроніки. Наук. дослідження: теорія механізмів і машин, екселерометрів, міцність скипів підйому, шахтні піднімал. машини.

М. І. Варсак

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
М. І. Варсак . Іванченко Євтихій Якович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13467 (дата звернення: 12.04.2021)