Іванченко Микола Миколайович

ІВА́НЧЕНКО Микола Микола­йович (25. 11 (07. 12). 1883, Кишинів — 1943, Чернігів) — книго­знавець та бібліо­граф. Навч. у С.-Петербурзі, Парижі, Москві, закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету (1913). Неодноразово заарештовувався за участь у студент. організаціях соціал-революціонерів. 1910–18 працював у С.-Петербурзі у тариф. від­ділі страх. т-в. Навесні 1918 при­їхав до Києва для встановле­н­ня єдиної тариф. політики. Пред­ставник страх. т-в, консультант з видавн. справи Укр. Червоного хреста. Від 1921 — пом. завідувач від­ділу Всенар. б-ки України (ВБУ, Київ). За­ймався створе­н­ням фонду довідк. ви­дань, каталогізацією. 1923–28 — учений секр. Укр. наук. ін­ституту книго­знавства; ред. ж. «Бібліол. вісті», де на­друкував низку статей, зокрема «Між­народний бібліо­графічний ін­ститут» (1923, № 4), «Український ін­ститут книго­знавства» (1925, № 1–2), «Українське товариство прихильників книги в Празі» (1927, № 2). Від 1928 — учений секр. ВБУ, чл.-секр. президії Н.-д. комісії бібліотеко­знавства та бібліо­графії. Ред. «Журналу бібліотеко­знавства та бібліо­графії». Автор біо­графії С. Маслова, опубл. у кн. «Сергій Маслов. 1902–1927» (К., 1927). Спів­укладач «Систематичного каталогу ви­дань Всеукраїнської Академії наук. 1918–1929» (К., 1930). Член Укр. бібліол. товариства (1929). Заарешт. 29 грудня 1930 за сфабриков. справою, звинувач. у спів­участі в контр­рев. організації, від­правлений до концтабору на 5 р. Пере­бував на заслан­ні (Далекий Схід). Надалі жив у Чернігові, де і загинув під час війни. Реабіліт. 1989.

Завантажити статтю