Іванченко Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванченко Микола  Миколайович

ІВА́НЧЕНКО Микола Миколайович (25. 11 (07. 12). 1883, Кишинів – 1943, Чернігів) – книгознавець та бібліограф. Навч. у С.-Петербурзі, Парижі, Москві, закін. юрид. ф-т С.-Петербур. ун-ту (1913). Неодноразово заарештовувався за участь у студент. орг-ціях соціал-революціонерів. 1910–18 працював у С.-Петербурзі у тариф. відділі страх. т-в. Навесні 1918 приїхав до Києва для встановлення єдиної тариф. політики. Представник страх. т-в, консультант з видавн. справи Укр. Червоного хреста. Від 1921 – пом. зав. відділу Всенар. б-ки України (ВБУ, Київ). Займався створенням фонду довідк. видань, каталогізацією. 1923–28 – учений секр. Укр. наук. ін-ту книгознавства; ред. ж. «Бібліол. вісті», де надрукував низку статей, зокрема «Міжнародний бібліографічний інститут» (1923, № 4), «Український інститут книгознавства» (1925, № 1–2), «Українське товариство прихильників книги в Празі» (1927, № 2). Від 1928 – учений секр. ВБУ, чл.-секр. президії Н.-д. комісії бібліотекознавства та бібліографії. Ред. «Журналу бібліотекознавства та бібліографії». Автор біографії С. Маслова, опубл. у кн. «Сергій Маслов. 1902–1927» (К., 1927). Співукладач «Систематичного каталогу видань Всеукраїнської Академії наук. 1918–1929» (К., 1930). Чл. Укр. бібліол. т-ва (1929). Заарешт. 29 грудня 1930 за сфабриков. справою, звинувач. у співучасті в контррев. орг-ції, відправлений до концтабору на 5 р. Перебував на засланні (Далекий Схід). Надалі жив у Чернігові, де і загинув під час війни. Реабіліт. 1989.

Літ.: Ковальчук Г. І. Співробітники УНІК – жертви політичних репресій // Наук. пр. НБУВ. К., 1999. Вип. 2.

Г. І. Ковальчук

Стаття оновлена: 2011