Іванченко Михайло Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванченко Михайло  Григорович

ІВА́НЧЕНКО Михайло Григорович (18. 11. 1923, с. Гусакове Звенигород. р-ну, нині Черкас. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (2007). Літ. премія ім. В. Симоненка (2008). Навч. в агротехнікумі у м. Тальне (нині Черкас. обл.; 1939–41), закін. заочні курси українознавства Укр. тех.-госп. ін-ту у м. Подєбради (нині Чехія; 1944) та малюнка і живопису Моск. нар. ун-ту мист-в (1956). Дебютував 1943 добіркою віршів у ж. «Дозвілля» (Німеччина). 1947 засудж. військ. трибуналом до 10-ти р. ув’язнення, покарання відбував у Заполяр’ї, звільн. 1953. Працював художником-оформлювачем. Відновив 2002 альманах «Плуг», засн. С. Пилипенком. Автор дослідж. міфології «Дивосвіт прадавніх слов’ян» (1991), «Таємниця нашої прадавнини» (2000; обидва – Київ). Осн. тематика творів – 2-а світ. війна, нац.-визв. боротьба українців, життя в ГУЛАГу.

Тв.: Полиновий квіт: Поезії. К., 1998; Бунчук вітрів: Поезії. К., 2001; Дума про Вільних Козаків: Роман-хроніка. К., 2006; Осіннє чересло: Поезії. К., 2007; Новели неволі. Дрогобич, 2008.

Літ.: Поліщук В. Боротись, вірити і жити (Подвижництво Михайла Іванченка) // Повернення і відкриття: Зб. Чк., 2008.

Г. П. Білоус

Стаття оновлена: 2011