Іванченко Роман Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванченко Роман  Григорович

ІВА́НЧЕНКО Роман Григорович (25. 10. 1929, Київ – 20. 07. 2004, там само) – мовознавець, перекладач. Д-р філол. н. (1989), проф. (1991). Чл. НСЖУ (1970). Закін. Київ. ун-т (1953). Працював ред. у Держлітвидаві УРСР (1953–55),вид-ві «Рад. письменник» (1957–59), гол. редакції УРЕ (1971–75); доц. Київ. вечір. ф-ту Укр. полігр. ін-ту (1959–64, 1975–89) та Київ. ун-ту (1964–71; звільнений рішенням вченої ради ф-ту журналістики за несприяння русифікації студентів); у Нац. тех. ун-ті України «Київ. політех. ін-т» (1989–2004): від 1990 – зав. каф. видавн. справи та редагування видавн.-полігр. ф-ту, від 1991 – проф. Розробив теор. основи літ. редагування. Автор дослідж. з мовознавства, стилістики, публіцистики. Переклав 1965 сучас. укр. мовою «Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки» (К., 1992; перевидано у «Збірнику козацьких літописів», К., 2006).

Пр.: Рукопис у редактора. 1967; Літературне редагування. 1970; 1983; 2003; Іван Нечуй-Левицький. 1980; Російський патріотизм чи ментальність Попандопуло? 1999 (усі – Київ).

Літ.: Тимошик М. Роман Іванченко – книгознавець і редактор // КС. 2004. № 6; Іванченко Роман Григорович: [Некролог] // Уряд. кур’єр. 2004, 23 лип.; Карась А., Скорик М. У врем’я люте й у світле сьогодення… // ГУ. 2005, 16 лип.; Лицар мови української: Роман Іванченко: Спогади про вчителя, вченого, друга. К., 2008.

М. С. Тимошик

Стаття оновлена: 2011