Іванчо Андрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванчо Андрій  Васильович

ІВА́НЧО Андрій Васильович (11. 06. 1972, м. Мукачеве Закарп. обл.) – живописець. Засл. художник України (2009). Чл. НСХУ (2002). Закін. Прикарп. ун-т (Івано-Франківськ, 1995; викл. М. Фіґоль). Відтоді працював у м. Мукачеве: викл. пед. уч-ща, від 1999 – у дит. худож. школі, від 2001 – дир. міської худож. галереї. Учасник всеукр. мист. виставок від 1998. Персон. – у Будапешті (2000), с. Бене (Угорщина, 2004). Осн. галузь – станк. живопис у стилі абстракт. експресіонізму. Для твор. манери І. характерні м’якість соковитого колориту, завершеність та градації форм, темпераментні й делікатні мазки. У творчості домінує тема Карпат. краю. Окремі полотна зберігаються у Закарп. ХМ, Музеї сучас. мист-ва у Києві.

Тв.: «Покинуте село» (1998), «Квітковий базар» (2000), «Перед снігопадом» (2001), «Стежка між хатами» (2004), «Шаман», «Безповоротне», «Вісники тривоги» (усі – 2005), «Дворик» (2006), серія «Карпатський мотив», «Багряний ліс» (усі – 2007), «Елегія», «Архітектурний мотив», диптих «Гортобадь» (усі – 2008).

Літ.: Марченко І. М’якість колориту Іванчо // ОМ. 2007. № 1.

К. Є. Стельмах

Стаття оновлена: 2011