Іванчук Василь Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванчук Василь  Михайлович

ІВАНЧУ́К Василь Михайлович (18. 03. 1969, м. Копичинці Гусятин. р-ну Терноп. обл.) – шахіст. Міжнар. гросмейстер (1988). Засл. м. сп. України. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1992, 2002, 2004). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2009) та 4-го (2011) ступ. Закін. Львів. ін-т фіз. культури (1995). Чемпіон (м. Салоніки, Греція, 1988; м. Нови Сад, Югославія, 1990; м. Кальвія, Іспанія, 2004), сріб. (Єреван, 1996), бронз. (м. Еліста, РФ, 1998; Стамбул, 2000) призер Всесвіт. шах. олімпіад. Переможець чемпіонатів світу (м. Люцерн, Швейцарія, 1989; Єреван, 2001), сріб. призер чемпіонатів Європи (1992, 2001, 2003), світу (м. Люцерн, 1993), бронз. призер чемпіонату Європи (2002; усі – у команд. заліках). Віце-чемпіон світу ФІДЕ (Москва, 2002, поступився у фінал. матчі Р. Пономарьову), переможець (Анталья, 2004), сріб. призер (м. Кушадаси, 2006; обидва – Туреччина) чемпіонатів Європи в особистих заліках. Переможець чемпіонату світу з блискав. шахів (Москва, 2007), «малих чемпіонатів світу» у Лінаресі (Іспанія, 1989, 1991, 1995, 2009). Переможець (1986) першості Європи серед юнаків. Призер чемпіонатів світу серед юнаків (1987, 1988) та серед кадетів (1984). Переможець Кубка Європ. клубів у складі команди ЦСКА (1989), Всесоюз. турніру молодих майстрів (1986). Грати в шахи навчив батько у 6 р. Від 1991 виступає у складі збірної команди України. Станом на 1 січня 2009 посідав 3-є м. у рейтингу ФІДЕ. Володар шах. «Оскара» найкращому шахістові світу (1991, 1995), звання «Шах. Гетьман України». Світове визнання здобув після перемоги в супертурнірі у Лінаресі 1992 над Г. Каспаровим та А. Карповим. Гра І. вирізняється сміливістю, часом ризикованістю. Автор кн. «Супертурнир в Линаресе» (Казань, 1992).

Літ.: Садовник О. Ексцентричний геній та його шахи // Олімп. арена. 2011. № 5.

І. Я. Яремко

Стаття оновлена: 2011