Іванчук Ольга Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Іванчук Ольга Іванівна

ІВАНЧУ́К Ольга Іванівна (31. 12. 1928, с. Мартинівка, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл. – 02. 05. 2006, Полтава) – учасниця національно-визвольного руху. Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2005). У 1944 за патріот. вірші, присвяч. Україні, та зв’язок з ОУН–УПА засудж. до 15-ти р. каторги і 5-ти р. заслання. Покарання відбувала у таборах Магадан. обл. (РФ). 1954 звільнена. Через заборону повернутися на батьківщину мешкала у смт Гоголеве (Полтав. обл.), згодом – у Полтаві. Авторка поет. і проз. зб. «Цього не забути» (1997), «Полтавщино, пам’ять збережи» (1999), «Пам’ять в’язнів Колими» (2000), «Село моє рідне» (2001), «Доле ти моя» (2005; усі – Полтава).

Статтю оновлено: 2011
Цитувати статтю
Т. П. Пустовіт . Іванчук Ольга Іванівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13505 (дата звернення: 28.02.2021).