Іванюх Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Іванюх Володимир

ІВАНЮ́Х Володимир (1905, м. Перемишль, нині Польща – лютий 1943, м. Сокаль Львів. обл.) – живописець, графік і монументаліст. Знання техніки іконопису та монум. живопису набув під час праці у Нац. музеї у Львові (1924–25). Навч. у Мист. школі О. Новаківського у Львові (1925–27). Працював викл. рисунку та малярства в Унів. монастирі (1927–30), від 1930 – у Львові. Чл. мист. об’єдн. «Руб» (1932). Малював олійні та акварел. портрети («Гуцулка», «Дівчина», обидва – 1930; «Художник Р. Чорній», 1936), натюрморти, краєвиди, побут. композиції («Ярмарок у Сокалі», бл. 1934); звертався до графіч. техніки кольор. монотипії. Твори насичені світлом і кольором, сповнені лірич. настрою, інспіровані здобутками імпресіонізму. Спільно з Ю. Магалевським виконав стінопис церкви в с. Холоїв (побл. м. Радехів, нині Львів. обл.). Учасник мист. виставок у Львові (від 1926). На 4-й виставці Укр. т-ва прихильників образотвор. мист-ва 1934 виставив 26 творів. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї у Львові.

Тв.: «Церква св. Юра у Львові», «Львівський краєвид», «Зимовий пейзаж» (усі – 1920-і рр.), «Село на березі ріки» (1929), «Пейзаж із церквою», «Хата» (1932), «Гірський краєвид» (1938).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2011