Івасюк Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івасюк  Микола  Іванович

ІВАСЮ́К Микола Іванович (14. 04. 1865, с. Заставна, нині місто Чернів. обл. – 25. 11. 1937, похов. у Биківнян. лісі побл. Києва) – живописець і педагог. Навч. у Віден. (1884–89) та Мюнхен. (1890–97; майстерня А. Ліцен-Майєра) АМ. У Мюнхені познайомився з Ю. Брандтом. Жив у Чернівцях до 1908. Працював 1908–14 у Львові. Перед 1-ю світ. війною Буковин. сейм виділив І. 1 тис. крон для заснування мист. школи. Іконостаси І. збереглися в Заставній, Кіцмані та низці сіл Буковини. У квітні 1915 – заручник відступаючих рос. військ. Висланий як нім. шпигун із Києва до Ростова. 1917 повернувся до Києва, від 1919 жив у Львові, Чернівцях, Відні. Від 1926 – знову в Києві. Викл. Київ. худож. ін-ту. Виїжджав до Відня та Праги. Засн. і кер. (1899–1908) худож. школи в Чернівцях. Від 1927 працював у системі Всеукр. фотокіноуправління. Для уряду УНР створив серію проектів держ. пошт. марок (через поразку України у війні з більшов. Росією їх не було введено в обіг), зокрема «Дівчина з прапором» (2 грн), «Хата Т. Шевченка» (3 грн), «П. Полуботок» (30 грн), «Бандурист» (50 грн), «Козацькі чайки» (80 грн), «Вітряний млин» (200 грн). Учасник мист. виставок від 1892. Персон. – у Львові (1912). Працював у галузі станк. живопису. Автор картин на теми нац.-визв. боротьби укр. народу, жанр. полотен, портретів, краєвидів. Твори мають яскравий нац. характер, написані у реаліст. манері, відзначаються досконалістю композиції, згармонійов. колоритом. Серед учнів – Б. Лепкий, Є. Ліпецький. У липні 1937 безпідставно заарешт. органами НКВС. Помер в ув’язненні. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї у Львові, Чернів. краєзнав. музеї, Нац. музеї Т. Шевченка. Картину «В’їзд Б. Хмельницького до Києва» (1892–1912) високо цінував І. Рєпін, що радив І. після навч. повертатися в Україну й працювати над укр. сюжетами. Довгий час це полотно, як і вся творчість І., були маловідомими в Україні. На хаті, де І. народився, встановлено мемор. дошку.

Тв.: «Ю. Федькович» (1885), «Автопортрет» (1887), «Буковинець», «Біля студні» (обидва – 1889), «Б. Хмельницький під Збаражем», «Б. Хмельницький під Зборовом» (обидва – 1893), «Захід сонця» (1896), «Гуцулка під деревом», «Козак із дівчиною біля криниці», «Поцілунок», «Очікування», «Жнива», «Ніч у Віфлеємі» (усі – 1900-і рр.), «Батько художника» (1900), «Битва під Хотином» (1903), «Соняшники» (1907), «Мати» (1908), «Кубанські козаки у Львові» (1917), «І. Богун під Берестечком» (1921), «Т. Шевченко», «І. Франко» (обидва – 1924).

Літ.: Сольчаник А. Д. Українська людина в світі поштової марки // Альм. Укр. нар. союзу на рік 1970. Джерсі-Ситі; Нью-Йорк, 1969; Романець О. Микола Івасюк – майстер кіноплаката // Рад. Буковина. 1984, 6 трав.; Баб’як П. І треба було бідному русинові… // Друг читача. 1990, 11 жовт.; Семчишин О. Історичні картини М. Івасюка на тлі суспільно-політичних подій в Галичині кінця ХІХ – поч. ХХ ст. // Вісн. Львів. АМ. 1998. Вип. 9.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2011