ІВА́ХНЕНКО Олександр Андрі­йович (08. 09. 1931, с. Старопетрівка Бердян. р-ну, нині Запоріз. обл. — 08. 12. 2003, Київ) — живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв України (1991). Член НСХУ (1982). Навч. у Львів. ін­ституті прикладного та декоративного мистецтва (1949–50; викл. І. Севера), Дні­проп. худож. училищі (1950–51; викл. Г. Чернявський), закін. Харків. худож. ін­ститут (1966; викл. С. Бесєдін, О. Хмельницький). Працював 1957–60 ст. методистом образотвор. і приклад. мистецтва Полтав. будинку нар. творчості; 1966–67 — на Харків. худож. комбінаті; 1967–74 — пров. художником ВДНГ УРСР; 1974–83 — викладач Київ. худож.-пром. технікуму; від 1984 — у Київ. худож. ін­ституті: від 1993 — доцент кафедри живопису і композиції. Учасник мистецьких ви­ставок. Персон. — у Києві (1999). Основні галузі — станк. живопис, станк., книжк. та ужитк. графіка, дизайн. Звертався до різних технік (рисунок, акварель, пастель, гуаш). Чільне місце у творчості І. посідає образ Т. Шевченка, мотиви й сюжети його поезій. За­пропонував низку наук.-метод. роз­робок та про­грам. Виконав перші пошт. марки України: «Декларація незалежності України», «500-річчя Запорозького козацтва», «Трипільська культура», «ХХV Олімпійські ігри у Барселоні» (усі — 1990–94). Автор числен. ювіл. памʼят. монет та проектів держ. від­знак України (зокрема медалі «50 років пере­моги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945», 1994; ордена князя Ярослава Мудрого 5-ти ступ.). У складі автор. колективу роз­робив Великий Держ. Герб України (1995–2000), Штандарт Президента України (1996).