Івашкевич Яків Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івашкевич Яків  Іванович

ІВАШКЕ́ВИЧ Яків Іванович (12. 09. 1926, с. Пальчик, нині Катериноп. р-ну Черкас. обл.) – поет. Премія ім. О. Гірника (2005). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Орден «За мужність» (1999). Закін. Черкас. пед. ін-т (1952). Учителював 1952–90. Мешкає в рідному селі. Друкувався у альманахах «Дніпрові зорі» (Чк., 1957), «Плуг» (Звенигородка, 2002, № 1), колект. зб. «Мрія кличе» (Чк., 1961). Автор зб. «Вічносте моя» (К., 1998), «Іскрою викрешусь» (2002), «На перехресті доріг», «На крилах мужності і любові: Вибрані твори» (обидві – 2006; усі – Черкаси). У його творчості – любов до батьківщини, земляків, школи. Пише також для дітей.

Літ.: Іванченко М. Калинові обрії поета // Катериноп. вісн. 2001, 12 верес.; Латанський В. Солдат вижив // ЛУ. 2002, 8 трав.; Його ж. Воїн, поет, педагог // КСв. 2006, 15 верес.

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2011