Івко Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івко Іван  Іванович

ІВКО́ Іван Іванович (28. 03. 1960, с. Перервинці Драбів. р-ну Черкас. обл.) – живописець, художник-монументаліст і реставратор. Чл. НСХУ (1998). Закін. Укр. АМ (Київ, 1993; викл. П. Білецький, Л. Міляєва, О. Титов). На твор. роботі. Осн. галузі – станк. живопис (переважно пейзажі, натюрморти), різьблення на дереві, реставрація. Учасник всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1991. Персон. – у Києві (1998–2001). Вирізьбив іконостаси для церкви Покрови Пресвятої Богородиці (1993–94), відновлених Михайлів. Золотоверхого (1998–2000) та Успен. (1999) соборів (усі – у Києві), церкви св. Валентина в Одесі (2000–01). У творчості прагне знайти шлях до узагальнення, що максимально наблизить сприйняття цілого як моделі існування. Творчу манеру І. характеризує універсальність мист. технік і жанрів. У живописі поєднує монументальність композиції з насиченістю яскравих кольорів. Як реставратор скульптур та живопис. полотен тонко відчуває стилістику творів, епоху.

Тв.: «Народження» (1989), «Сон птахолова» (1997), «Повний місяць», «Сонячний вітер», цикли «Паралельні світи» та «Комета Галлея», «Мамин хліб» (усі – 1998), «Весна» (1999), «Копають картоплю», «Соловки», «Літній вечір» (усі – 2003), «Карпатський пейзаж» (2004), «Натюрморт» (2007), «На веранді» (2008), «Пейзаж», «Мелодія» (обидва – 2009); серія «Літо» (2003).

Літ.: Бондар-Терещенко І. І в кого цей Івко? // ОМ. 2005. № 2; Чуйко Т. Погляд крізь крапельку меду // УК. 2007. № 6.

С. М. Бушак

Стаття оновлена: 2011