Івченко Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Івченко Володимир  Іванович

І́ВЧЕНКО Володимир Іванович (17. 11. 1936, с. Зеленьки Миронів. р-ну Київ. обл.) – прозаїк, публіцист. Чл. НСПУ (1994). Закін. Київ. ун-т (1959). Працював у газетах Алтай. краю (РФ); 1967–78 – зав. відділу, заст. гол. ред. г. «Молода гвардія»; 1978–97 – заст. ред. ж. «Наука і суспільство»; 1997–2006 – ред. ж. «Політика і час» (усі – Київ). Автор зб. оповідань та повістей «Джерела не замерзають» (1991), наук.-худож. кн. «Алмазною стежкою» (1986; обидві – Київ). Окремі твори опубл. у колектив. зб. «Оповідання» (1985), «Мрія стає дійсністю» (1987), «Пригоди. Подорожі. Фантастика» (1989; 1990; усі – Київ), «Сльоза пекучої пам’яті» (Біла Церква, 2009), альманасі «Кава з перцем» (2006), публіцистика – у зб. «В об’єктиві часу» (2009; обидва – Київ). Теми більшості творів І. взяті з життя села і переплетені тонким гумором. Пише також у жанрі фантастики.

М. М. Меркулов

Стаття оновлена: 2011