Ігнат Андрій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ігнат Андрій  Михайлович

ІГНА́Т Андрій Михайлович (27. 02. 1918, с. Оріховиця, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. – 11. 12. 1977, Ужгород) – історик, педагог. Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Карловому ун-ті (Прага, 1938–39), продовжив освіту в Дебрецен. ун-ті (Угорщина), де 1942 здобув ступ. д-ра історії за наук. дослідж. «Руські війни Стефана Баторія». 1943 мобілізований до угор. армії, 1944 перейшов до рад. армії. 1945–49 – на керів. посадах в органах освіти Закарп. обл.; водночас 1948–53 – зав. каф. класич. мов, 1953–61 – декан істор.-філол. ф-ту Ужгород. ун-ту. Оскільки його доктор. диплом вважали недійсним, 1956 захистив дис. «Нариси історії розвитку народної освіти в Закарпатській області (1945–1955)» (Уж., 1957) й став канд. пед. н. Досліджував історію пед. думки на Закарпатті.

Пр.: Загальноосвітня школа на Закарпатті в ХІХ – на початку ХХ ст. 1971; Деякі елементи інтернаціонального і патріотичного виховання на практичних заняттях з латинської мови // Особливості розвитку сучас. герман. мов. 1974 (обидві – Ужгород).

Літ.: Зимомря М. Розсипані небом зорі // Джерела вічної краси. Уж., 1996.

М. І. Зимомря

Стаття оновлена: 2011