Ігнатов Давид - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ігнатов Давид

ІГНА́ТОВ Давид (; справж. – Ігнатовський; ; 15(27). 10. 1885, м-ко Брусилів Радомишл. пов. Київ. губ., нині смт Житомир. обл. – 26. 02. 1954, Нью-Йорк) – єврейський письменник і драматург. Навч. у хедері, закін. екстерном г-зію. Від 1903 – у Києві, де приєднався до с.-д. руху. 1906 емігрував до США (Нью-Йорк). Один із засн. літ. групи «Двоє хлопчаків» (1907), яка відкидала пролетар. теми та соціаліст. ідеї в літ-рі, обстоюючи «мист-во заради мист-ва» й перевагу форми над змістом. Засн. вид-ва «» («Америка», 1912), ред. і видавець неперіод. ілюстров. літ. квартальника «» («Листи», 1912–26), альманаху «» («Зі світу в світ», 1916). У творах «» («Сокровенне світло», 1918) і («Чарівні історії старої Праги», 1920) ідеалізував євр. традиції, спираючись на оповіді цадика Нахмана Брацлавського. Роман « » («У вируючій ямі», 1918) – про виродження й духовне оновлення євр. іммігрантів; трилогія « » («На далеких дорогах», 1932) – про початки євр. робітн. руху у США. Писав також казки й оповідання для дітей, п’єси на біблійні сюжети, зокрема «» («За новий світ», 1939), «» («Гід’он», 1953). Видано зб. мемуарів та есеїв І. «» («Відірвані листки», Буенос-Айрес, 1957).

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2011