Ігнатченко Ірина Георгіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ігнатченко Ірина Георгіївна

ІГНА́ТЧЕНКО Ірина Георгіївна (21. 05. 1972, Дніпропетровськ) – піаністка, музикознавець, педагог. Дочка Г. Ігнатченка. Канд. мистецтвознавства (2003). Лауреатка міжнар. конкурсів «Золота осінь» (Хмельницький, 1993, 1-а премія), «Харківські асамблеї» (Харків, 1995, 2-а премія). Закін. фортепіан. (викл. В. Макаров) і музикознав. (викл. Т. Кравцов) ф-ти Харків. ін-ту мист-в (нині ун-т, 1995) та аспірантуру при ньому (1999; кер. І. Котляревський), де й працювала 1994–2009: від 2004 – доц. каф. спец. фортепіано. Від 2009 – доц. каф. виконав. майстерності й оркестр. підготовки Харків. пед. ун-ту. У репертуарі – твори зарубіж. (Й.-С. Бах, В.-А. Моцарт, Л. ван Бетговен, Р. Шуманн, Й. Брамс) та укр. (М. Скорик, Ю. Іщенко, В. Золотухін, В. Птушкін) композиторів. Виступає також з камер. ансамблями, як солістка симф. оркестру Харків. філармонії. Досліджує автодескриптивний текст у музиці, зокрема у творчості Й.-С. Баха.

Пр.: Співвідношення «автор-текст» на перехідних етапах розвитку музичної культури // Музика. 2001. № 6; Автодескрипція у музичному тексті як синтез культурогенезу і особистості митця // Проблеми взаємодії мист-ва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук. пр. К., 2002. Вип. 9; Механізм комунікації в автодескриптивних текстах І. С. Баха // Культура України: Зб. наук. пр. Х., 2003; Метариторика як аспект дослідження автодескриптивних текстів у музиці І. С. Баха // УМ. 2004. Вип. 33.

Л. М. Трубникова

Стаття оновлена: 2011