Ігнатьєв Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ігнатьєв Микола  Миколайович

ІГНА́ТЬЄВ Микола Миколайович (Игнатьев Николай Николаевич; 09. 08. 1872, Стамбул – 20. 02. 1962, Софія) – російський військовик. Син Миколи, брат Павла Ігнатьєвих. Граф (1877). Закін. Олександрів. кадет. (1889) і Пажес. (1891) корпуси, Микол. академію Генштабу (1897). Від 1981 служив у лейб-гвардії Преображен. полку (1915 признач. його ком-ром). 1915–17 – начштабу гвард. загону, ком-р 1-ї бригади 1-ї гвард. піхот. дивізії, гвард. стрілец. і 1-ї гвард. піхот. дивізій (генерал-майор). 1918–19 мешкав у родин. маєтку в с. Круподеринці Бердичів. пов. Київ. губ. (нині Погребищен. р-ну Вінн. обл.). Від 1919 – у Добровол. армії ЗС Пд. Росії: нач. оборони Одес. р-ну. 1920 емігрував до Сербії, 1921–22 жив у Великій Британії, від 1922 – у Болгарії. Працював у Держ. публіч. б-ці (Софія), де створив відділ іноз. літ-ри. Після 1945 прийняв громадянство СРСР, однак на батьківщину не повернувся. Сторінки щоденника І. опубл. у «Військово-історичному альманасі» (2006, число 1).

О. Л. Скрябін

Стаття оновлена: 2011