ІГНА́ТЬЄВ Олексій Па­влович (Игнатьев Алексей Па­влович; 22. 05(03. 06). 1842, С.-Петербург — 09(22). 12. 1906, м. Твер, Росія) — російський державний діяч. Брат Миколи, батько Олексія Ігнатьєвих. Граф (1877). Генерал від кавалерії (1898). Закін. Пажес. корпус (1859), Микол. академію Ген­штабу (1861). Пере­бував на військ. службі, зокрема 1873–81 — командир кавалергард. полку, 1881–84 — нач­штабу гвард. корпусу; 1885–87 — сх.-сибір., 1887–89 — іркут., 1889–97 — київ., поділ. і волин. генерал-губернатор. За його губернаторства у Києві обладнано ка­налізацію, запущено перший у Рос. імперії трамвай (1892), роз­почато активну забудову центру міста. Значну увагу І. приділяв прокладен­ню стратег. шосей. доріг у Київ. губ. 1896–1906 — чл. Держ. ради. Під час рев. подій 1905 — голова особл. нарад з пере­гляду встановлених для охорони держ. порядку виключних законоположень і для роз­робле­н­ня змін у законодавстві щодо віротерпимості. За політ. пере­кона­н­нями належав до крайніх монархістів, ви­ступав проти за­провадже­н­ня земств у Пд.-Зх. краї, на­да­н­ня законодав. прав Держ. думі та широких повноважень голові РМ. Убитий есером С. Ільїнським.