Ігнашкіна-Калашнікова Тетяна Григорівна
ІГНА́ШКІНА-КАЛА́ШНИКОВА Тетяна Григорівна (дівоче — Носенко; 29. 10. 1954, Дніпропетровськ) — актриса, педагог. Дружина В. Калашникова. Заслужений артист України (1993). Лауреатка Республіканського конкурсу «Укрестрада–90» за моновиставу (Запоріжжя, 1990, 1-а премія), 1-го Всесоюзного конкурсу режисури естради та масових видовищ (Москва, 1991), 4-го Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки (м. Ялта АР Крим, 1999). Закінчила театральну студію при Львівському українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (1976; викладач С. Данченко), Київський інститут театрального мистецтва (1989; викладач І. Безгін), Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, 2007; викладач В. Калашников). Працювала в театрах Львова, Ужгорода, Херсона. 1981–1984 роки — актриса Театру поезії, від 1986 — Молодого театру, водночас 2004–2008 роки — доцент Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Наталя («Кларнети ніжності» П. Загребельного, В. Калашникова), Настонька («Отак загинув Гуска» М. Куліша), Фенна Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Палажка («Кайдаші» за І. Нечуєм-Левицьким), Поля («Баня» В. Маяковського), Зузя («Дами і гусари» А. Фредро), Анрієтт («Малюк» Ж. де Летраза); моновистави — «Маруся Чурай» Л. Костенко, «Дві повісті про кохання» за творами Лесі Українки та Л. Костенко, «Побачення з любов’ю» за віршами українських поетів, «І вічно — бій» В. Калашникова за інтимною лірикою О. Блока.
Людина 